Обстеження показало, що у хворого – менінгіт, пише zaxid.net.
Миколі — 21 рік. Нині лише другий день, як лікарі дозволили йому ходити. Він вже може пройтися коридором лікарні під наглядом мами, але і це вже великий плюс. До того він три дні був у комі і понад два тижні не міг підвестися з ліжка.
Його до Львівської обласної інфекційної лікарні зі Стебника привезла «швидка». Хлопець був у критичному стані. Лікарі-інфекціоністи діагностували у нього вторинний гнійний менінгоенцефаліт, набряк мозку, церебральну кому. Це вторинний діагноз, до якого призвів нежить і хронічний гайморит.
Давно мрієш про нову машину?
Завітай в SDetailing – і забирай свою наче з салону.
Ми пропонуємо:
Полірування авто
Полірування фар
Полірування декоративних вставок салону(демонтаж-монтаж)
Полірування колісних дисків
Хімчистка салону
Поклейка вінілових та антигравійних плівок
Часткове полірування кузова(полірування царапин)
Антихром
Займайтеся своїм життям, а не своїм авто👌🏻
Телефон для запису,та консультації:
📱 0(95) 93 91 304
📱 0 (73) 206 24 37
Микола сам із Донецької області, студент Дніпропетровського університету залізничного транспорту. На початку війни переїхав на Львівщину, у Трускавець, бо його мама родом з цих країв, і продовжував навчатися дистанційно.
28 березня, як розповів Микола, у нього почала боліти голова, піднялася температура. І щогодини йому ставало гірше. Перед цим був нежить, але у хлопця хронічний гайморит, тож він особливо не надав цьому значення. Закапав носа краплями і все.
Але голова боліла все сильніше, температура піднімалася все вище, з’явилася слабкість.
“Тоді я зателефонував на “швидку”, але мені відповіли, що “швидка” на температуру до дорослих не виїжджає”, – каже Микола.
Хлопець жив один, тож уночі подзвонив мамі і сказав, що йому дуже погано.
“Ми живемо за 25 км від лінії розмежування. Я в Донецькій області, син – у Львівській. Як йому допомогти? Телефоную братові, хресному батькові Миколи, який працює в Трускавці і прошу допомогти синові. Він таки додзвонився на “швидку” і лікарі приїхали на виклик. Зробили укол, дали градусник поміряти температуру і поїхали, навіть не дізнавшись, яка температура”, – розповіла мати хлопця Ольга.
Коли Микола глянув на термометр, він показував 41 градус. У нього почалася сильна блювота. Що було далі, хлопець вже не пам’ятає.
Мама не могла додзвонитися до сина, тож зателефонувала доньці, яка проживає у селі неподалік Трускавця. Сестра знайшла брата без свідомості, з судомами. Вона відразу викликала «швидку».
Миколу доставили в інфекційне відділення Стебницької міської лікарні, лікарі якого, за словами рідних, спрацювали дуже чітко. Вони запідозрили у молодого чоловіка менінгіт, викликали з Дрогобича реанімобіль, яким і доправили Миколу до Львівської обласної інфекційної лікарні.
“Коли пацієнта привезли до нашої лікарні, він був без свідомості. Після ретельних обстежень у нього діагностували вторинний гнійний менінгоенцефаліт, набряк мозку, церебральну кому. Його відразу госпіталізували у реанімаційне відділення, – повідомила завідувачка діагностичного відділення інфекційної лікарні Таміла Алексанян.
Лікарі реанімаційного відділення лікарні мають великий досвід порятунку людей з менінгітом. На четвертий день інтенсивної терапії хлопець вийшов з коми і перше, що він сказав: “Швидка” все-таки приїхала”.
Під час обстеження в інфекційній лікарні у Миколи в гайморовій пазусі виявили кісту, яка, за словами лікарів, може провокувати запальні процеси. Захворювання у хлопця розвинулося блискавично, впродовж одного дня.
6 квітня Миколу з реанімації перевели у відділення, де він продовжує лікування. 13 квітня, другий день, як йому дозволили ходити. Великдень він святкуватиме ще у лікарні, але сподівається, що вже скоро повернеться до навчання.
Мати Миколи з Донецької області приїхала до Львова і допомагає синові одужувати.
“Я дуже хочу подякувати лікарям “швидкої” з Дрогобича, які домчали сина зі Стебника до Львова за 55 хвилин, лікарям реанімаційного відділення інфекційної лікарні і особисто Віктору Токарєву, лікуючому лікарю Каріні Калайдіній, завідувачці відділення Тамілі Алексанян за порятунок мого сина. Я – медик, добре розумію, що за хвороба була в мого сина, тож велика подяка лікарям за врятоване життя”, – каже мати хлопця Ольга.
