Страсна п’ятниця: історія, прикмети й головні заборони

6 квітня християнський світ східного обряду згадує Велику п’ятницю, її ще називають Страсною.

Ми розповімо вам про історію цього найскорботнішого дня для віруючих, а також допоможемо розібратися, що дозволено, а що категорично заборонено в цей день, пише znaj.ua.

Історія

Страсна п’ятниця пов’язана з євангельським оповіданням про обговорення Ісуса Христа, його розп’яття, смерть і поховання.

На наступний день після Великого четверга, після Таємної вечері, молитви в Гетсиманському саду і зради Іуди, “негайно вранці первосвященики з старшими й книжниками, та весь синедріон вчинили нараду і, зв’язавши Ісуса, повели й видали Пилату”, – розповідає євангеліст Марк.

За звичаями того часу напередодні іудейської Пасхи відпускали одного із засуджених на смерть. У той день до смерті був засуджений Ісус і “хтось на ім’я Варавва зі своїми спільниками, які під час повстання вчинили вбивство”.

Пилат запитав у натовпу: “Чи хочете, відпущу вам Царя Юдейського?” – саме таке прізвисько отримав Ісус. “Але первосвященики підбурили народ просити, щоб краще відпустив їм Варавву”, і натовп зажадав залишити життя розбійнику.

Потім Пилат поставив ще одне запитання: що ви хочете зробити з цією людиною? І почув у відповідь: “Розіпни його!” Пилат не збирався здаватися так швидко, і запитав: “Яке ж зло вчинив він?” Але на той час натовп був занадто розігрітий, щоб мислити раціонально, і просто знову проревів: “Розіпни його!”.

І Пилат помилував розбійника, а Ісуса віддав на розп’яття. Далі він мав пройти через приниження. Знущаючись, воїни одягли на Ісуса багряницю – червоний плащ, що нагадує мантію правителя, і саморобну “корону” – терновий вінець. “Радуйся, Царю Юдейський!” – кричали вони йому. “І били Його по голові тростиною, і плювали на нього, і, стаючи на коліна, кланялися йому. Коли ж насміялися над ним, зняли з нього багряницю, і одягли його в одежу його і повели його, щоб розіп’яти його”, – розповідає євангеліст Марк.

Це місце називалося Голгофою, тобто “лобовим місцем”. Там і розіп’яли Ісуса, а поруч з ним – двох розбійників. “О шостій годині настала темрява по всій землі і тривала до години дев’ятої. О дев’ятій годині Ісус скрикнув: “Боже мій! Боже мій! Для чого ти мене покинув?” І через кілька хвилин, “скрикнув голосом гучним, і духа віддав”.

У той самий момент “завіса в храмі роздерлася навпіл”, і тоді в натовпі з’явилися перші ознаки прозріння: “Істинно цей чоловік був син Божий”, – сказав сотник.

Увечері Йосип Аримафейський прийшов до Пилата просити тіло Ісуса, і той погодився. Отримавши тіло, Йосиф обвив його спеціальної похоронної тканиною – плащаницею – і помістив його в новий склеп, приваливши вхід величезним каменем.

Що не можна робити в Страсну п’ятницю

Останній тиждень перед Великоднем – тиждень найсуворішого посту, а Страсна п’ятниця – пісний день цього тижня. Церква закликає віруючих повністю утриматися від вживання їжі до церковного обряду винесення плащаниці. Далі до кінця дня дозволяється тільки хліб і вода.

Заборонено займатися домашньою роботою, в тому числі прибиранням, пранням, готуванням їжі, роботами на городі.

Заборонені алкоголь і секс.

Гучні застілля виключені. Якщо на Страсну п’ятницю випав день народження або інше сімейне свято, святкування краще перенести на інший день.

Що потрібно робити в Страсну п’ятницю

У Страсну п’ятницю віруючим рекомендується побувати в храмі на богослужінні – на денній службі здійснюється винесення плащаниці, на вечірній – обряд “поховання” і хресний хід.

Присвятити час молитви і роздумів над подіями цього дня, описаними в Євангеліях.

Прикмети на Страсну п’ятницю

Вважається, що в Страсну п’ятницю не слід торкатися гострих і ріжучих предметів. Рекомендується нічого не різати, в тому числі хліб – його можна тільки ламати.

Не рекомендується також встромляти в землю металеві предмети – наприклад, лопати, граблі, вили тощо.

Також прийнято вважати, що в цей день не слід робити стрижку, фарбування волосся та інші косметичні процедури.

Кажуть, що людина, яка веселиться в Страсну п’ятницю, плакатиме весь рік.

Незважаючи на церковну заборону займатися домашніми справами, в народі існувало повір’я: хліб, спечений у Страсну п’ятницю, стає оберегом від хвороб – він може зцілювати, а також захищати корабель від катастроф, а будинок – від пожеж.

Свічка, яка використовувалася під час служби в Страсну п’ятницю, також вважається оберегом, який очищає життєвий простір, а також приносить в будинок вдачу, щастя і достаток.

Якщо в Страсну п’ятницю посіяти петрушку, вона дасть подвійний врожай.

Якщо в цей день освятити кільця в церкві, вони будуть захищати від хвороб.

Якщо в Страсну п’ятницю відлучити дитину від грудей, це забезпечить малюкові здоров’я і щастя.

Якщо в ніч на Страсну п’ятницю небо чисте і зоряне, це віщує про хороший врожай пшениці.