Відеоігрова залежність або залежність від відеоігор – форма психологічної залежності, що виявляється в нав’язливому захопленні відеоіграми.
Всесвітня організація охорони здоров’я внесла залежність від відеоігор в Міжнародну кваліфікацію хвороб (ICD-11), йдеться на сайті організації, передає Курс.
Згідно з кваліфікацією, геймера можуть визнати хворим, якщо відеоігри стали його пріоритетом, займають все більше часу і заважають особистому, соціальному, сімейному та професійному життю.
При цьому ці симптоми повинні спостерігатись не менш як рік.
Відеоігрова залежність має як фізіологічні, так і емоційні симптоми. До фізіологічних належать втома, мігрені через напругу очей, кистьовий тунельний синдром, викликаний надмірним використанням геймпадів або комп’ютерної мишки, недогляд за особистою гігієною. Емоційними симптомами є неспокій і дратівливість поза грою, заклопотаність думками про минулі і майбутні сеанси гри, обман близьких щодо часу, проведеного за іграми, самоізоляція з метою більше часу присвячувати відеоіграм.
Найбільш вразливими до розвитку такої залежності є діти і підлітки, зокрема хлопчики. Крім того, до груп ризику належать ті, хто страждає від депресії, низької самооцінки, особи, що мають слабкі соціальні навички і/або багато неструктурованого часу, такі як школярі, незадіяні ніде поза школою. Під час розвитку залежності від відеоігор у особи можливий розвиток агорафобії, людина не хоче спілкуватися із зовнішнім світом або боїться це робити, для неї комфортно робити це безпечно – на відстані у відеогрі. Нерідкі випадки, коли геймер заперечує свою залежність.