Чому українці масово відмовляються від паперових грошей

Це світовий тренд, наступним кроком якого буде використання криптовалют. Поки українські правоохоронці об’єктивно чи ні шукають засоби тиску на підприємців, які працюють із криптовалютами, ми вже увійшли у десятку країн за кількістю користувачів цими активами.

Щоденні обсяги торгів ними з використанням гривні сягають майже двох мільйонів доларів. Тоді чому ж ця сфера фактично лишається поза законом? Собівартість виробництва американської стодоларової купюри – три центи. Купюри у 100 гривень – 60 копійок.

Щороку український Банкнотно-монетний двір випускає близько двох мільярдів нових банкнот та понад мільярд монет. При цьому у постійному обігу на ринку перебувають три мільярди купюр, але їхній вік короткий – паперова гривня зношується за рік. Папір для купюр виготовляється з бавовни та льону. Протягом року Україна виробляє його так багато, що напевно вистачило б обгорнути гривнею Землю навколо екватору. На жаль, ціннішою від того наша валюта не стає.

Поміж тим, валютою майбутнього є не паперова, а цифрова. Вона не зношується та не потребує витрат на оновлення. Якщо використання електронних національних валют існує у світі давно, то використання так званих електронних грошей тільки набирає обертів. Головна відмінність між ними така, випуск усіх електронних національних валют та операції з ними регулюються центральними банками.

Це такі ж гроші, у яких замість паперової обгортки – пластикова банківська картка. На них впливає інфляція, їх вартість залежить від розміру національної економіки, ВВП країни тощо. Натомість електронні гроші може випустити кожен, хто розуміється на відповідних системах програмування. Зазвичай вони не підкріплені реальними матеріальними цінностями, а їх вартість залежить від попиту на ринку.

В Україні ринок електронних грошей врегульований достатньо слабко. Їх випуск та використання регулюється Законом України про платіжні системи та переказ коштів, але його норм замало для повноцінної співпраці держави та ринку. Це призводить до хаотичних рішень і відповідних наслідків. Наприклад, безумовно правильним рішенням з боку української влади було застосування санкцій до компаній, пов’язаних із Російської Федерацією. До цього переліку, нагадаю, потрапила і платіжна система WebMoney.

Але спосіб, у який регулятор реалізував припинення роботи платіжної системи, сумнівний. Через відсутність перехідного періоду чотири мільйони українців просто в один день не змогли вивести з системи свої гроші. Можна, звичайно, критикувати цих українців. Мовляв, не варто було користуватися російською платіжною системою. Утім, не треба забувати, що у нас офіційно, з дозволу держави функціонують російські “Сбербанк”, “Промінвестбанк”, “ВТБ банк” та інші.

Клієнти цих банків – теж українці, з єдиною різницею, вони мають право доступу до своїх грошей. То де ж у цих діях здоровий глузд, справедливість та інтереси держави? Останнім часом особливим попитом серед електронних грошей користуються криптовалюти. Вони базуються на надскладних криптографічних системах електронного шифрування, а їхня основна риса – повна анонімність у використанні.

Ані центробанки, ні уряди країн жодним чином не можуть вплинути на фінансові операції із криптовалютами. Це у прямому сенсі – руйнування основної монополії сучасного світу, монополії на виробництво грошей. Саме тому на початку появи криптовалют більшість центральних банків та урядів країн були проти цих грошей, а операції з ними були поза законом. Проте шалений попит та неможливість його спинити, змусив більшість провідних країн переглянути своє ставлення до криптовалют.

Краще за все це демонструє приклад біткоїна, який з’явився у 2009 році, і коштував менше десятої частини одного цента. Менше ніж за 10 років його вартість зросла до шести з половиною тисяч доларів. Цей тренд спостерігається і в Україні. Так, за криптовалюту в Києві вже купили квартиру, Бориспільський районний суд в цьому році прийняв перший позов про моральну компенсацію в один біткоїн.

В Україні є банк-емітент електронних грошей, легальний ломбард цифрової валюти. А за останній рік компаніями з українським походженням було створено 25 криптовалют. Наприклад, Karbo, вартість якого на цей момент складає півдолара.

Та, попри це, ринок електронних грошей залишається неврегульованим, та в деяких моментах нелегальним. Через це, відкриваються можливості для шахраїв, але страждають і чесні підприємці. Це відштовхує потенційних інвесторів і обмежує можливості українського бізнесу. Аргументи противників впровадження цифрової валюти стандартні. Мовляв, електронні гроші потрібні тільки для відмивання коштів та розрахунків на чорних ринках.

Така теза хабна: цього явища масово немає, але воно буде за умови подальшої відсутності законодавчої регуляції ринку. До того ж, електронні розрахунки сьогодні побудовані на системі blockchain, яка робить розрахункові операції прозорими. Технологія створює облікову книгу, де відображені всі дії учасників фінансової операції, які стають єдиною фінансовою історією. Втрутитись в транзакцію або змінити дані просто неможливо.

Але оскільки транзакції за blockchain проводяться тет-а-тет, без втручання адміністраторів, це ускладнює відстеження руху грошових потоків, і їх оподаткування. Саме це, турбує чиновників, які виступають проти законодавчого впровадження ринку електронних грошей. Але блокування цього впровадження ніяк не вирішує проблеми вже існуючого ринку електронних грошей в Україні. Тому діяти треба вже сьогодні.