Чому здорожчає харчування у прикарпатських школах

З 1 вересня харчування дітей у прикарпатських школах дорожчає. Цього вимагає нова система, на яку в області перейшли 75 % шкіл.

Чи зміниться від того меню та хто відповідатиме за якість харчів? Про це у матеріалі Репортера.

За словами директора обласного департаменту освіти Віктора Кімаковича, сьогодні потрібно не лише підвищувати вартість харчування, а й змінювати підхід до його організації. Мовляв, уже пора відходити від совкової моделі, коли в їдальнях стоять дов­железні столи та лавки, а діти по команді починають і закінчують їсти.

«Як на мене, є три складові, які змінять філософію шкільного харчування, – говорить Кімакович. – Перше – це обладнання, на якому готують. У багатьох школах воно застаріле та енерговитратне. Друге – це меню та впровадження нових форматів. Третя складова, як на мене, дуже важлива, але про неї поки не говорять – простір, де дитина споживає їжу».

Саме на меню зараз роблять особливий акцент. Воно має стати більш збалансованим і корисним. Тобто страви, які пропонуватимуть школярам упродовж дня, передбачають чіткий розподіл білків, жирів і вуглеводів. Також контролюватимуть кількість спожитого дітьми цукру.

«Комусь це може здаватися дурницею, але для батьків, чиї діти хворіють на діабет, мають алергію чи не переносять глютен, – це дуже важливо», – каже Віктор Кімакович.

Та будь-які новації потребують додаткових витрат і це основна проблема. Так, нові норми та порядок організації харчування у закладах освіти Кабмін ухвалив 24 березня цього року. Нововведення мали б запровадити з 1 вересня. Але щоб у громадах не виникло труднощів з закупівлями, уряд встановив перехідний період до 1 січня 2022 року.

«Навчальний рік починається з 1 вересня, а бюджетний рік – з 1 січня, – пояснює головний спеціаліст обласного відділу дошкільної та середньої освіти Наталія Пігич. – Тобто для того, аби переглянути вартість харчування з нового навчального року, потрібно переглянути бюджет. Втім, ми провели попередній аналіз та з’ясували, що більшість громад до змін готові. 18 місцевих рад вже написали проєкти рішень на сесію, далі справа за депутатами».

Власне, коли йдеться про підняття вартості харчування, то маються на увазі кошти, які органи місцевого самоврядування виділяють на дітей пільгових категорій. Деякі громади можуть собі це дозволити, а деякі – ні.

«Зараз не всі громади перебувають в однакових умовах, – говорить Віктор Кімакович. – Громада з добрим доходом може виділити на дитину певну суму, якої вистачить на повноцінний збалансований обід. І він буде не лише корисний, а й смачний. Інші ж – виділяють копійки. Відповідно, їжу готують з тих продуктів, на які вистачило коштів. Але ми не можемо змусити їх виділяти більше грошей, можемо лише рекомендувати. Наприклад, мені відомо, що Витвицька громада не виконала бюд­жет на 50 %. Як я від неї доб’юся підняття вартості харчування? Їм же в принципі ні на що не вистачає».

На сьогодні найменше грошей на харчування виділяють в Олешанській, Тлумацькій, Солотвинській, Печеніжинській та Обертинській територіальних громадах. А середня вартість харчування дітей у школах області – 22 гривні.

Насправді, вартість обідів залежить не лише від спроможності громад, а й від моделі харчування. Є кілька варіантів: можна готувати їжу безпосередньо в закладі освіти, або співпрацювати на умовах аутсорсингу або кейтерингу. Кейтеринг – коли послуги харчування надають організації, розташовані за межами закладу освіти. Аутсорсинг включає кейтеринг. Наприклад, аутсорсинг – це коли харчоблок віддають в оренду іншим юридичним особам, які готують їжу для учнів. Але тут є великий недолік, особливо коли йдеться про сільську школу.

«Якщо ми говоримо про школу в Івано-Франківську, де навчаються 1500 дітей, то підприємець буде готовий давати хабарі, аби мати можливість надавати там свої послуги. А коли говоримо умовно про школу в Косівському районі – десь далі від дороги, то там дуже непросто знайти оператора ринку, який захоче організувати харчування школярів», – каже Віктор Кімакович.

Ну а щоб підприємець погодився надавати свої послуги, потрібно йому запропонувати адекватну ціну. Відповідно, не тільки громадам доведеться переглянути свої бюджети, а й батькам, що платять за харчування дітей. Тобто, підняття ціни на харчування школярів пільгових категорій потягне за собою здорожчання харчування й для інших дітей.

Але насправді зміни стосуватимуться не лише вартості харчування. Реформа має кілька напрямків. Перший – покращення матеріально-технічної бази. Другий – систематичне навчання персоналу, який задіяний в організації шкільного харчування. Третій – впровадження нових стандартів.

«Йдеться про нормативну базу, яка була затверджена у 2020 році, – розповідає Наталія Пігич. – Це і новий санітарний регламент, і нові норми й порядок організації харчування, і гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів, а також методичні рекомендації щодо закупівель».

Загалом, за результатами проведених заходів державного нагляду:

склали 26 приписів за порушення у сфері санітарного законодавства;

склали 12 приписів за порушення у сфері законодавства про безпечність харчових продуктів;

винесли одне розпорядження про заборону обігу харчових продуктів;

вилучили з обігу 101,6 кг сметани, 25 кг продукту сирного кисломолочного;

наклали три штрафи на суму 408 грн.

змінили підприємця, який організовував харчування у школі.

Такі досягнення. Сподіваємось, у новому навчальному році все буде значно краще.