Студенти українських вишів на передовій: історії бійців, які поєднують навчання зі службою

Тези для захисту диплома на картонній коробці, бо в бліндажі іншого паперу не знайшлося, семінари і лекції в окопі в перерві між боями та іспити під звуки вибухів – так цьогоріч навчалися українські студенти.

Студентський квиток дає їм право спокійно вчитися в тилу, але вони вирішили, що потрібні у війську. Історії студентів, які пішли на фронт і водночас не перервали навчання, пишуть Версії з посиланням на ТСН.

Оксана Рубаняк диплом молодшого бакалавра отримує у вересні, разом з однокурсниками у червні не вийшло, бо була в окопі на Донеччині.

«Вона отримала диплом з відзнакою. Вона президентська стипендіатка. Вона весь час провчилася на відмінно і отримувала підвищену стипендію. Вона з маленького гірського села, де у школі 60 учнів», – розповідає про студентку директор Івано-Франківського фахового коледжу Прикарпатського національного університету Юрій Москаленко.

Першого ж дня повномасштабного вторгнення 19-річна Оксана з друзями записалися в тероборону, а потім попросилися на фронт. Дівчина стала кулеметницею 72-ої окремої механізованої бригади. Її служба весь час проходить на нулі.

«Мені пропонували працювати в штабі, займатися дівчачою роботою.  Але моя відповідь була проста – я прийшла з хлопцями, я буду з ним воювати, я з ними і піду», – каже Оксана.

На відміну від багатьох побратимів, Оксана мала елементарні військові навички: складала автомат, вміла з нього стріляти, знала теорію. Адже ще задовго до великої війни записалася ще й на військову кафедру – факультативну для педагогічного вишу.

«Я розуміла, що буде… Не хотіла, щоб це була війна, але розум підказував, що щось буде», – каже кулеметниця.

Взяти академвідпустку і довчитися після перемоги викладачі Оксані навіть не пропонували. Держіспити вона складала між боями. А от побратими диву давалися, як кулеметниця вчиться в окопах та ще й встигає їх підбадьорювати.

Давно мрієш про нову машину?
Завітай в SDetailing – і забирай свою наче з салону.
Ми пропонуємо:
Полірування авто
Полірування фар
Полірування декоративних вставок салону(демонтаж-монтаж)
Полірування колісних дисків
Хімчистка салону
Поклейка вінілових та антигравійних плівок
Часткове полірування кузова(полірування царапин)
Антихром

Займайтеся своїм життям, а не своїм авто👌🏻
Телефон для запису,та консультації:
📱 0(95) 93 91 304
📱 0 (73) 206 24 37

«В мене реальний шок, коли побачив, що вона ще встигала вчитися. У нас невеличкі кусочки відпочинку, а вона ще сідає і вчить. Я не знаю, чи я би так зміг», – каже товариш по службі.

Андрій Касьяненко – студент Харківської юридичної академії. Він щойно рив окоп, командир дозволив відійти у зеленку, аби безпечно поспілкуватися із журналістами ТСН через онлайн-зв’язок. 22-річний юнак від перших днів агресії боронить від рашистів рідне місто.

«Коли весь Харків прокинувся від вибухів, я встав, навіть зуби не почистив, пішов до військкомату. В першу ж годину. Коли міністр оборони Рєзніков сказав, що ми чекаємо на усіх, хто може тримати зброю, я подивився на себе у дзеркало – у мене є 2 руки, тримати зброю я можу. І як показала історія цих 6 місяців, це – справжня народна війна, незважаючи на те, що наша армія професійна», – каже Андрій.

Андрій зізнається, що у школі уроки військової підготовки прогулював. У виші теж не відвідував військову кафедру, тож довелося вчитися з нуля, під вибухами.

«Коли я потрапив до тероборони, мені дали автомат, я не знав, як його збирати. Я не вмів з нього цілитися», – пригадує юнак.

Але й від стаціонарного навчання студент-відмінник не відмовився принципово. Після перемоги мріє стати антикорупційним прокурором, зараз на другому курсі магістратури. І хоч ґаджетів-книжок між боями не відкриває взагалі, семестрові іспити здав завиграшки.

«Рівень інтелектуального потенціалу у нього зашкалює. Він є керівником дебатного клубу, багато зробив користі для іміджу університету. Я дивлюся не тільки по ньому, а й по інших хлопцях: вони добровільно пішли з першого дня, ні військової кафедри за плечами, ні досвіду. Але вони не могли з цим миритися», – переконує проректор Харківської Національної юридичної академії Юрій Барабаш.

У Вінниці в технічному університеті онлайн складають держіспити та захищають дипломи майбутні енергетики. Голова комісії увімкнув відео чергового випускника і побачив кущі та юнака у військовій формі.

«Одразу стало зрозуміло, що хлопець на фронті. В списках не видно, де місцезнаходження студента», – розповідає голова державної екзаменаційної комісії Вінницького технічного університету Михайло Ганчук.

Захищався десантник Михайло Копитко, доповідь для дипломної підготував на картонній коробці – іншого паперу у бліндажі не знайшов. Спершу оцінку хотіли ставити автоматом, кажуть викладачі, однак випускник наполіг на повноцінному іспиті і отримав заслужену 4.

«Коли закінчиться війна, буде перемога, вони повернуться сюди, і у них вже буде диплом. Нам потрібні спеціалісти, класні спеціалісти. Зокрема, які коректно оцінені», – додає Ганчук.

Викладачі сподіваються – усі їхні студенти повернуться додому живими, щоб Україну, яку вони зараз боронять на фронті, відбудовувати і розвивати своїми знаннями.