50 тварин в одному легковику вивезла харківська родина з-під обстрілів із Північної Салтівки.
Рятували не лише власних домашніх улюбленців, а й тих, кого раніше залишили господарі або викинули з ветеринарних клінік, йдеться в ТСН.
На Кіровоградщину, де втікачам надали прихисток, вони приїхали лише в домашніх капцях, бо рятували найцінніше – життя чотирилапих і крилатих, про це пише Галицький Кореспондент.
На новому подвір’ї родини Кудрявцевих гамірно, бо чотирилапі переселенці радіють волі, адже півтора місяця разом із господарями просиділи в підвалі під обстрілами.
До війни подружжя мало п’ять собак, але сусіди тікали від вибухів і залишали своїх улюбленців.
“Перший час люди просто залишали ключі: “Погодуйте кролика. Ви ж залишаєтеся. Погодуйте там ще когось…” І у нас удома просто були ключі від усіх квартир. Згодом ми вирішили, що не залишимо їх – довелося забрати всіх”, – каже Тетяна.
У підвалі свого будинку рятували і тих, кого господарі чи ветеринарні клініки просто викинули на вулицю.
Коли росіяни вчергове накрили Салтівку різнокаліберною артилерією, родина вирішила виїжджати.
Давно мрієш про нову машину?
Завітай в SDetailing – і забирай свою наче з салону.
Ми пропонуємо:
Полірування авто
Полірування фар
Полірування декоративних вставок салону(демонтаж-монтаж)
Полірування колісних дисків
Хімчистка салону
Поклейка вінілових та антигравійних плівок
Часткове полірування кузова(полірування царапин)
Антихром
Займайтеся своїм життям, а не своїм авто👌🏻
Телефон для запису,та консультації:
📱 0(95) 93 91 304
📱 0 (73) 206 24 37
“Ми коли вантажилися, за 200 метрів від нас снаряди вибухали. Я в машину поклав усе, що міг, і поїхав – чотири мішки корму скотчем прив’язані до даху. Все – більше нічого. Речей не було”, – розповідає Михайло.
“Все в одній клітці, ніхто не бився, тиша була, свинки теж по банках. Папуги вилітали і літали по салону, черепаха по торпеді бігала… В машині була така тиша, настільки треба було вирватися звідти”, – пригадує жінка.
Так і їхали чотири сотні кілометрів до селища на Кіровоградщині – місцеві волонтери, які приготували для переселенців будинок, були вражені побаченим.
“Вони коли приїхали і почали виходити з цієї машини, я просто не зрозуміла, куди вони всі разом розмістилися! Це собаки, собаки, собаки, клітки, коти”, – пригадує волонтерка Тетяна.
Чимало чотирилапих чи пернатих переселенців розібрали місцеві жителі, інші досі чекають на нових господарів. За клопотами про тваринок про власний біль Тетяна та Михайло намагаються не згадувати, хоча вони пережили справжнє пекло.
Попри це, родина мріє повернутися до рідного Харкова і привезти деяких евакуйованих тварин. За ними, певні, ще повернуться господарі.
