Сьогодні, 7 лютого, в Івано-Франківську в Музеї мистецтв Прикарпаття відкрили фотовиставку «пеRE:селенці» мисткині Світлани Корабльової з Маріуполя.
Про це пише «Галицький кореспондент».
Торік у листопаді Світлана провела у Черкасах благодійну фотосесію, куди запросила переселенців. Жінка попросила кожного взяти з собою найціннішу річ, яку вдалося вивезти з рідного дому, втікаючи від війни.
На 26 світлинах зображені переселенці з різних областей України, в руках яких не просто речі, а зворушливі історії, найдорожчі спогади і один біль на всіх.
Незряча жінка з Луганщини благала доньку, аби та поклала до валізи портрет її чоловіка. Він помер, але жінка так сильно кохала його все життя, що навіть попри темінь в очах, мусила мати поруч його зображення.
Дівчина з Нової Каховки ще довго після виїзду ніяк не могла випустити з рук ключі від дому. Плакала над ними. То був її єдиний місточок до дому, куди вона надіється скоро вернутися.
Жінка забрала кітель свого чоловіка. Він – морський піхотинець, захищав Маріуполь, зараз у полоні. Кітель – важкий, з усіма нагородами. Але жінка змогла вивезти його у наплічнику. Бо це її цінність.
Зворушлива історія – про крихітні дитячі шкарпетки. Дівчина довго не могла завагітніти, роками лікувалася. Після початку великої війни дізналася, що вагітна. І мама подарувала їй шкарпетки зі святогірською ладанкою.
Дівчина з Харкова принесла на фотосесію виделку. Свою особисту виделку, якою їла тільки вона. І вдома до великої війни, і в метро під час бомбардувань, і в інших містах після евакуації. Завжди з нею була ця виделка.
Чоловік забрав свої інструменти для роботи зі шкірою. Бо «як би він їх лишив»? Це ж навіть не для заробітку, а для душі.
Вчителька з Лисичанська вивезла вишиванку. Та вишиванка «бачила» всі національні українські свята і патріотичні заходи. За ту вишиванку жінку багато хто недолюблював удома. А після російського вторгнення та вишиванка стала її особистим символом незламності. Жінка просто не змогла залишити її в шафі.
Хлопчина вивіз шарф футбольного клубу «Шахтар», який купив під час «Євро-2012» у Донецьку. Каже, це його реліквія, яку передасть дітям у спадок.
Жінка сфотографувалася з мобільним телефоном. Бо там останні повідомлення від тата. Він – “азовець”, і зараз – у списку загиблих. Крім тих повідомлень, жінка більше нічого не має про тата.
Дівчина мала ікону Богородиці, яка вже поколіннями передається в їхній родині від жінки до жінки. Молитви до цієї ікони допомогли їй завагітніти.
Хтось навіть зумів вивезти піаніно. А комусь вдалося забрати дуже величезного собаку – бо друзів не лишають у біді, тим паче таких великих і пухнастих.
«Більшість – матеріальні речі, але вони не про матеріальне. Люди брали з собою кохання, віру в Бога, дружбу, дім, хобі, надію…» – каже Світлана.
Для самої ж авторки проєкту такою цінністю був її фотоапарат.
Давно мрієш про нову машину?
Завітай в SDetailing – і забирай свою наче з салону.
Ми пропонуємо:
Полірування авто
Полірування фар
Полірування декоративних вставок салону(демонтаж-монтаж)
Полірування колісних дисків
Хімчистка салону
Поклейка вінілових та антигравійних плівок
Часткове полірування кузова(полірування царапин)
Антихром
Займайтеся своїм життям, а не своїм авто👌🏻
Телефон для запису,та консультації:
📱 0(95) 93 91 304
📱 0 (73) 206 24 37
Цікаво, що, коли Світлана тільки анонсувала фотосесію, першого ж дня надійшло повно заявок на участь, в яких більшість людей розповідали про своїх домашніх тварин. Так у мисткині визрів ще один задум – влаштувати окрему фотосесію тільки для них.
Фотовиставка «пеRE:селенці» мандрує Україною, її вже бачили у Дніпрі та Черкасах.
В Івано-Франківську виставка триватиме до 19 лютого.
