Серед лісових грибів у Карпатах зустрічаються насправді дивні створіння. Деякі з них мають незвичне, майже фантасмагоричне, забарвлення або чудернацьку форму.
Про це інформують на фейсбук-сторінці Карпатського біосферного заповідника, пишуть Версії.
Серед них є чимало їстівних видів та насправді тільки справжні знавці грибів наважуються складати ці дива до кошика. Це правильний підхід. Чимало їстівних грибів мають отруйних двійників.
«Ось до прикладу ви зустрічали в лісі фіолетові, пурпурові чи зелені гриби? А чорні? В наших лісах зростають дуже чудернацькі створіння. Знайомтесь!», – йдеться у повідомленні.
Строфарія синьо-зелена (Stropharia aeruginosa):
- Сама назва не залишає питань щодо її забарвлення. Забарвлення шапинки у цього гриба насправді є дуже мінливим – жовтувато-яскраво-зеленим, блакитно-зеленуватим, або жовтуватим. Сама шапинка у молодих грибів має форму дзвіночка, а з віком розгортається. Ніжка має забарвлення шапки, а у молодих грибів ще й поясок – строфос (зрозуміли походження назви?).
- Синьо-зелена не може похвалитися приємним смаком: він нагадує смак редьки. Однак її відносять до умовно-їстівних грибів, які можна вживати в їжу після термічної обробки і видалення шкіри з капелюхів.
- При вживанні великої кількості можливі побічні реакції. Європейці рідко споживають цей гриб в їжу, вважаючи, що він низької якості. А американці і зовсім вважають його отруйним і наркотичним. В його складі є речовина, подібна до опіуму за дією.
Рядовка фіолетова (Lepista nuda):
- Шапка, ніжка і пластинки цього гриба мають ліловий колір – у молодому віці яскравий, у старих особин – коричнево-ліловий. Навіть м’якуш цього гриба лілова та ще й приємний аромат свіжого борошна. Зростають ці барвисті красуні в хвойних, листяних та мішаних лісах, використовуючи лісовий опад як поживний субстрат.
-
Рядовка фіолетова належить до умовно-їстівних грибів високої якості. Проте, вживання у сирому вигляді може спричинити проблеми зі шлунком. А сушені гриби взагалі рекомендують вживати не раніше як за три місяці.
Гриб володіє особливими якостями, тому його активно застосовують у медицині, виготовляючи:
- антибіотики, які борються з туберкульозом;
- лікарські препарати для лікування цукрового діабету;
- настоянку для лікування шкірних захворювань (народна медицина).
Лаковиця аметистова (Laccaria amethystina):
- Її насичений аметистовий колір неминуче привертає увагу. До того ж ці красуні зростають у листяних та хвойних лісах невеличкими групами – ніби зійшлися собі дівчата на вечорниці. У дорослих грибів забарвлення стає синювато-ліловим, м’якуш також має лілуватий колір.
-
Це їстівний гриб, з тонкою водянистою м’якоттю без характерного смаку і запаху. У їжу вживають лише шапинку після нетривалої термічної обробки. Сушити, солити і маринувати цей гриб, на жаль, не можна. Крім того, збирати його слід вкрай обережно, так як він може накопичувати в своєму тілі миш’як. Тому збір цього грибочка можна робити лише в екологічно чистих регіонах, далеко від доріг і виробництва.
Лійочник ріжковидний (Craterellus cornucopioides), відомий у народі як чорна лисичка.
- Це близькі родичі звичної нам лисички справжньої. Ростуть вони досить великими купками. Воронко видний капелюшок коричнево-чорного або сіро-чорного кольору схожий на лійку чи воронку духових труб. Такий непривабливий вигляд не викликає у багатьох грибників довіри.
- Але більш досвідчені знають, що натрапити на чорні лисички в лісі – справжня вдача. Адже це смачний їстівний гриб, дуже цінований італійськими та французькими гурманами – його додають до соусів, страв з макаронами чи різотто (звісно після термообробки). В їжу його вживають також сушеним, при сушці він світлішає і стає ламким, тому нерідко її перетворюють на порошок.
“Збирайте гриби уважно, вивчайте природу Карпат разом з нами. І не забувайте слідкувати за нашою сторінкою, ми маємо для вас ще чимало цікавого!”, – йдеться в дописі.
