Не звільняє від призову надалі: прикарпатцям розповіли, яке покарання передбачене за ухилення від мобілізації

За ухилення від мобілізації Кримінальний кодекс України передбачає позбавлення волі на термін від трьох до п’яти років. Втім, більшість осіб, які ухиляються від служби, укладають угоду зі слідством.

Зокрема, чимало з них визнають свою провину, виражають каяття за свій злочин та відповідно йдуть на угоду зі слідством, щоб уникнути реального покарання. Найчастіше, в результаті угоди, їм накладають іспитовий термін, який становить один рік.

Фіртка дізнавалась, яке ж покарання передбачене за ухилення від мобілізації та якою є реальна судова практика в Україні.

Зазначимо, якщо людина не з’явиться за викликом у воєнний час, це загрожує штрафом від 1 700 до 3 400 гривень. Керівники ТЦК та СП самостійно розглядають адміністративну справу та виносять постанову щодо притягнення особи до відповідальності. Скасовувати таку постанову можна лише у судовому порядку, подаючи позов проти територіального центру комплектування.

Водночас неявка без поважних причин в особливий період означає ухилення від призову та передбачає кримінальну відповідальність. У разі кримінального правопорушення — справу розглядає суд.

Кримінальна відповідальність настає у декількох випадках та регулюється низкою статей:

  • Стаття 336 КК України — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період.
  • Стаття 336-1 КК України — ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період або в разі проведення цільової мобілізації;
  • Стаття 337 КК України — ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.
  • Стаття 335 КК України — ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Отже, за неявку передбачено адміністративне та кримінальне покарання.

Втім, є низка причин, які є поважними для неявки у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації. Правозахисники назвали такі причини:

  • хвороба;
  • стихійне лихо;
  • смерть рідної людини;
  • інша вагома обставина, через яку призовник вчасно не прибув до територіального центру комплектування.

Відтак, необхідно подати до ТЦК та СП відповідні підтверджувальні документи про причини неявки. Це можна зробити одразу після зникнення причин або ж на етапі розгляду відповідної адміністративної справи.

Неявка призовника без поважної причини у будь-якому випадку спричинить покарання. 

Кримінальна відповідальність за ухилення від мобілізації: що треба знати

Найпоширенішою в умовах війни є стаття 336 КК України — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період. Цей злочин карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 

Втім, реальне покарання можуть замінити іспитовим строком. Іспитовий термін, який ще називають “умовним”, може тривати від шести місяців до трьох років, але найпоширеніший — від року до двох.

Особа, яка отримала іспитовий термін, має деякі обов’язки, які вона повинна виконувати протягом цього періоду. Ці обов’язки можуть варіюватися залежно від умов і вимог, встановлених угодою зі слідством або вироком суду. У разі, якщо засуджений вчинить новий злочин — випробувальний термін скасують й людина відбуватиме увʼязнення.

Отримують умовне покарання, розраховуючи, що воно убезпечить від подальшого призову

У Міністерстві оборони підкреслили: ухилення від мобілізації вважається нетяжким злочином, а тому засуджені за нього все одно залишаються на військовому обліку. Судимість із таких них може бути знята після завершення випробовувального терміну, а значить після цього не буде жодних перешкод для повторної мобілізації.
Так, відповідно до закону, особа, яка була засуджена за ухилення від мобілізації згідно зі статтею 336 Кримінального кодексу і була звільнена від відбування покарання, все одно може бути призвана до лав Збройних Сил України. Згідно з цим законом, до військового обліку включають тих громадян, які раніше були засуджені до покарання, включаючи позбавлення волі, обмеження волі, арешт або виправні роботи за незначні злочини, наказані штрафом до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на термін до п’яти років.
Таким чином, ухилення від призову на військову службу під час мобілізації вважається незначним злочином, а тому ці особи можуть бути призвані до військової служби під час мобілізації, якщо вони не заброньовані від цього за встановленими нормами.

Судова практика: реальне ув’язнення

Провадження стосовно 46-річного місцевого жителя за фактом ухилення від призову за мобілізацією розглядали в Івано-Франківську. Так, іванофранківця судили за ст. 336 КК України.

Як інформує пресслужба Івано-Франківської обласної прокуратури, встановили, що призовник пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним для військової служби. У травні 2022 року йому вручили повістку про обов’язок з’явитися на призовну дільницю в Івано-Франківську для мобілізації до Збройних Сил України, а також попередили про притягнення до відповідальності за неявку.

Однак, прибувши до міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, військовозобов’язаний відмовився проходити службу за призовом під час мобілізації.

Вироком суду його визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення та із застосуванням ст. 69 КК України (призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом) призначено покарання — рік позбавлення волі.

При призначенні покарання суд врахував, що в чоловіка на утриманні неповнолітня донька, яка хворіє, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.