Ці різдвяні пісні — золотий фонд українського Різдва. Коли вони з’явились, як дійшли до наших часів та яких трансформацій зазнали?
Про все це, а також про давні та сучасні варіанти їх виконання можна почути в різдвяному циклі подкасту “Українські історичні пісні”. Це авторський проєкт історика та музиканта Павла Нечитайла, у якому він разом із докторкою мистецтвознавства Іриною Клименко розповідають про найпопулярніші українські колядки. Про це пишуть Версії з посиланням на Локальна історія.
1. Колядка з XVII століття
Дух колядки “Нова радість стала” — бароковий та урочистий. Це одна з двох різдвяних пісень, яку співали під час колядування і щедрування. Мелодію записали в 1740-х роках. У кількох варіантах на неї можна натрапити у збірнику “Український кант XVII–XVIII століть”, який видали 1990 року. Там є три дуже схожі версії, але жодна з них не має тексту “Нова радість стала”. Тобто з кантових джерел ми дізнаємося, що мелодія цієї колядки була відома ще у XVII столітті, з часом вона набула мажорности, веселости.
А от із “Наукової збірки етнографічних і фольклорних матеріалів”, яку 1871 року підготував до друку Павло Чубинський, відомо про шість варіантів тексту колядки “Нова радість стала”, але без мелодії.
Тобто мелодію колядки до нас донесла усна традиція і рукописні кантові зібрання XVII століття, а текст був записаний у XIX столітті без нот. Щасливий випадок, що саме завдяки сакральній функції — обряду колядування — текст із мелодією поєдналися і збереглися до наших днів.
2. Коляда під час жнив
Колядки зазвичай співають взимку на Різдвяні свята. Проте етнографам вдалося зафіксувати звичай, коли селяни виконували колядки наприкінці літа під час жнив. Зокрема така традиція була поширена в південно-західних етнічних регіонах України та на Середньому Подніпров’ї.
У перший день жнив, зав’язавши першого снопа, хутко сідали на нього й починали колядувати. Найчастіше виконували “Бог предвічний”, “Нова радість стала”, “Дивная новина”, “Добрий вечір тобі, пане господарю”. Цікаво, що в кожному селі віддавали перевагу одній із колядок. Наші предки вірили, що колядування під час жнив допоможе родині забезпечити урожай і здоров’я на наступний рік.
Через намагання радянської влади викоренити різдвяні традиції звичай колядувати під час жнив зник у 1920—1930-х роках. Однак подекуди селяни колядували навіть у колгоспах.
3. Фейклор. Радянські покручі українських колядок
На відміну від мелодії, текст колядки “Нова радість стала” зазнав кардинальних змін. Зокрема в радянський період у репертуарі новорічних пісень побутував фейклоризований варіант:
Нова радість стала, яка не бувала,
зоря ясна п’ятикутна на весь світ засіяла.
З тексту зник основний посил — торжество земного і небесного світів, яке має духовну цінність. Натомість з’явилися скомпоновані з політичних гасел уславлення — люди, мир, братерство.
Зоря ясна п’ятикутна світу засіяла,
Ленін народився, капітал валився
і на грузах капіталу комунізм з’явився.
Зафіксовані в радянських пісенниках у 1925—1928 роках перероблені варіанти колядки “Нова радість стала” вказують на те, що це була директива “згори”, адже такий текст у народному середовищі навряд чи міг з’явитися швидко.
4. “Добрий вечір тобі, пане господарю” долає цензуру
У радянські часи колядки були приурочені до новорічних свят, а не до Різдва. Аби викоренити різдвяні звичаї, забороняли колядувати, а порушників відстежували. Однак колядку “Добрий вечір тобі, пане господарю” в СРСР можна було почути навіть у художніх фільмах. Щоправда, переписану на радянський лад. У 1950-х роках слова пісні “Син Божий народився” замінили на “Рік новий народився”.
Року 1965 відбулася прем’єра фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”. Тоді колядка “Добрий вечір тобі…” з канонічним текстом звучала чи не в усіх радянських кінотеатрах непідробно й щиро. Важко уявити, як у Радянському Союзі таку версію кінострічки пропустили на екрани. Мабуть, на загальній хвилі лібералізації гуманітарної сфери та відлиги початку 1960-х років цей момент лишили поза увагою.
Колядки з релігійним текстом 1954 року також лунали у фільмі “Назар Стодоля”. Той рік став знаковим для української культури, адже під час святкування 300-річчя возз’єднання України з Росією видали чимало українських фільмів, платівок і книжок.
5. Перерваний новорічний радіоетер
Новорічний радіоетер 1947 року несподівано перервали на середині. Хтось із ЦК Компартії дав вказівку зупинити трансляцію. Адже в ефеті лунали українські колядки у виконанні відомого співака Івана Козловського. Одразу ж після інциденту винесли вердикт: вилучити і знищити платівки Козловського із записами колядок з усіх магазинів на території СРСР. Коли співак про це дізнався, спересердя сказав: “Як це можна чоботами по голосу?!”.
Іван Козловський не опустив рук і вдруге спробував видати українські колядки окремою платівкою. І це йому вдалося зробити 1973 року. Концерт-запис вийшов на платівці тиражем півтори тисячі екземплярів. Проте історія повторилася: їх знову вилучили з магазинів і знищили. Пощастило тим, хто встиг придбати і зберегти цей раритет.
Колядки у виконанні Козловського звучать особливо щиро та проникливо. І це неспроста, адже від 7-ми до 17 років він співав у Михайлівському Золотоверхому монастирі.
