Найважливіше — слідкувати за своїм ресурсним станом. Адже, щоб підтримувати інших необхідно мати для цього власні сили.
Давно мрієш про нову машину?
Завітай в SDetailing – і забирай свою наче з салону.
Ми пропонуємо:
Полірування авто
Полірування фар
Полірування декоративних вставок салону(демонтаж-монтаж)
Полірування колісних дисків
Хімчистка салону
Поклейка вінілових та антигравійних плівок
Часткове полірування кузова(полірування царапин)
Антихром
Займайтеся своїм життям, а не своїм авто👌🏻
Телефон для запису,та консультації:
📱 0(95) 93 91 304
📱 0 (73) 206 24 37
Про це журналістці Фіртки розповіла психологиня Наталія Сігурйонссон.
“Допомогти військовому чи військовій впоратись із тим емоційним станом, який виникає на війні, можна тільки власною рівновагою, емоційним балансом, посилаючи в думках віру, любов, надію та натхнення.
У цілому спілкуйтеся про щоденні справи, діліться своїми почуттями та емоціями, але не запитуйте про емоції того, хто на війні. Якщо людина захоче, то сама розповість.
Запитайте, як ви можете спілкуватися, щоб тій людині було комфортно, що найважливіше саме для вашої близької людини, що вона хотіла б вам розповісти. Ні в якому разі не критикуйте та не засуджуйте, незалежно від того, що ви почули”.
Вкрай важливо, зі слів фахівчині, мріяти про спільне майбутнє.
“Говоріть теплі слова підтримки. Розповідайте про те, як пройшов ваш день, про своє мирне життя. Більше гумору, позитиву у спілкуванні, житті та думках, як би це складно не було. Ми опора та підтримка одне одного. Не тільки розмовляйте, а й пишіть листи та знімайте короткі відео.
Завершуйте телефонні дзвінки на позитивній ноті. Хоч як вам не складно сьогодні, а це правда, бо так є, коли рідна людина далеко, проте вашому близькому на фронті теж нелегко.
Якщо виникає гостра потреба спілкування, наберіть близьку людину, яка в тилу, зможе вас підтримати”.
Крім того, психологиня зазначила, що говорити не варто.
“Намагайтеся не акцентувати уваги на домашніх проблемах, вирішення яких залежить від участі того, хто боронить нашу країну. Це може викликати у захисника чи захисниці почуття провини, що начебто через їхню відсутність, ви залишились самі.
Не вимагайте постійно виходити на зв’язок та не розпитуйте місцерозташування — враховуйте безпекові чинники”.
