Вчитель історії Креховецької гімназії Андрій Дутчак кореспондентці Суспільного розповів, що про споруду є мало відомостей і її немає у реєстрі культурних пам’яток.
Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев’яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади, інформують “Вікна” з посиланням на “Суспільне”
“З приходом радянської влади у 1945 році у церкві розмістили складське приміщення та шкільний спортзал. Після того, як збудували у 1974 році школу в селі, ця пам’ятка не використовувалася”, — розповідає Андрій Дутчак.
За словами головної спеціалістки відділу економічного розвитку, інвестицій та проєктної діяльності Брошнів-Осадської селищної ради Світлани Мицик, цю церкву віднайшли в межах проєкту “Ворота в Центральні Горгани”: міжкультурний діалог на польсько-українському прикордонні”. Будівлю вже обстежили спеціалісти, які визначили, що вона — у задовільному стані.
“Уже виготовлена облікова документація. Кінцевою метою нашого проєкту є занесення костелу святого Сесілія до реєстру культурної спадщини. Також ми хочемо виготовити правоустановчі документи для костелу. Для цього ми подали запит у державний архів у Львові. Тоді будемо знати, що саме представляє цей костел, до якої парафії він належить”, — пояснює Світлана Мицик.
Костел святого Сесілія увійде до туристичного маршруту, який планують відкрити у 2023 році, розповідає керівниця проєкту Ольга Максимович. Його протяжність становитиме 70 км. Маршрут розпочинатиметься у Брошнів-Осаді, а закінчуватиметься у селі Осмолода. За словами Ольги Максимович, це — один з етапів українсько-польського проєкту, який направлений на збереження пам’яток культури та популяризації спадщини Бойківщини.
“У підсумку ми очікуємо зростання кількості туристів на теренах Східної Бойківщини. Це — фінальний результат. До цього ми йдемо через десять заходів, які націлені на історичні, етнографічні та соціологічні дослідження, промоцію спадщини Бойківщини, розробку туристичного маршруту, формування туристично-інформаційного центру на базі Брошнів-Осадської громади й, власне, комунікаційні заходи”, — розповіла Ольга Максимович.
Досліджують історико-культурну спадщину бойків разом з польськими колегами Вищої державної професійної школи міста Холм. Керівник відділу закордонної співпраці Зигмунд Ґадзінський розповів, що докладне вивчення історії Західної Бойківщини в Польщі дало змогу розвинути туризм.
“У Польщі зараз є мода на регіоналізм. Люди просто приїжджають, шукають, дізнаються про своє коріння. Це — така течія сьогоднішнього дня. Люди хочуть знати, чи є в їхньому родоводі бойки, вони хочуть довідатися про це більше. Тому люди виїжджають на ці терени та шукають”, — сказав Зигмунд Ґадзінський.
Проєкт “Ворота в Центральні Горгани: міжкультурний діалог на польсько-українському прикордонні” розрахований на півтора року. Його планують закінчити у 2023 році
