Прикарпатців закликають перевіряти отриману з соцмереж інформацію через авторитетні медіа, адже окупанти ведуть війну також на інформаційному фронті. Так, ворог атакує не тільки ракетами, але й через ІПСО.
Тому Фіртка зібрала рекомендації, як протидіяти ворожій ІПСО.
Для початку, що таке ІПСО. Розшифровується як інформаційно-психологічна спеціальна операція.
“ІПСО є скоординованим розгортанням в інформаційному полі певного сценарію з каскаду новин, заяв, подій, коментарів експертів. Це кампанії з регулярним повторенням тез, вони можуть тривати місяць та більше. Для досягнення мети ІПСО мають свою динаміку, повторюваність.
Ворог створює маніпулятивні інформаційні пазли, з розрахунку на те, що коли людина сама їх складе, вона повірить в картину, яка у неї вийшла, адже буде впевнена, що самостійно прийшла до потрібних висновків”, – експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров пояснює сутність та завдання ІПСО.
Представник ГУР МОУ Андрій Юсов в етері Українського Радіо зазначив, що не варто починати “діалог” з російським ботом.
“Це все одно, що сперечатися з російським танком. Танк окупантів заслуговує лише одного – ліквідації, а бот – бану”, – заявив він.
Також, він навів приклади ворожого ІПСО: після обстрілу території України, з’являється повідомлення чи дзвінок від якогось далекого “родича” із РФ:
“Як ви там? Читав, що по вашому місту прилетіло. У вас усе гаразд?”
Начальник Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюкрозповів, що свою дезінформацію країна-агресор поширює через Telegram-канали, YouTube, через підконтрольних Кремлю блогерів та журналістів, зокрема і закордонних.
“Завдання СБУ – виявляти та вчасно блокувати всі фейки, адже це може призвести до тяжких для нас наслідків”, – говорить Вітюк.
Як захиститись від впливу російських ІПСО
Необхідно позбутися російських наративів. Окрім цього, потрібно перевіряти інформацію та шукати першоджерело. Не потрібно довіряти анонімним акаунтам у соцмережах. Не варто довіряти й таким “джерелам”: “неназваній особі з Офісу Президента” або “нашому джерелу в Міністерстві оборони”.
Надійним джерелом може бути лише конкретна людина чи організація, що уповноважена робити такі заяви. Також, потрібно аналізувати новини та інформацію. Наприклад, якщо у соцмережах репости важливої новини або теми роблять боти, то це вказує на те, що “хтось” прагне розігнати потрібний наратив.
Не варто піддаватися на повідомлення типу: “все пропало”, “нам всім кінець”. Ворог, таким чином, намагається посіяти паніку та заставити засумніватися українців у Збройних Силах.
“Протидія російським ІПСО – важливе завдання не лише правоохоронців, а й пересічних громадян.
Кожен українець під час війни має ретельно ставитися до отримуваної і поширюваної інформації й довіряти насамперед офіційним українським джерелам, фаховим журналістам та українським і світовим ЗМІ з бездоганною репутацією”, – написав міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.
Як не вестись на дезінформацію у соціальних мережах — практичні поради
Складнощі протидії дезінформації у соціальних мережах полягають в тому, що часто неправдиву інформацію подають начебто, як власну точку зору.
Оскільки це не новини, а особиста думка, то зупинити таку діяльність вкрай складно та майже неможливо, адже згідно з усіма законами будь-яка думка має право бути висловленою, якщо вона не містить мови ворожнечі.
Ми живемо в епоху постправди, тому фейки стали невіддільною частиною майже кожної стрічки новин. Водночас автори дезінформації навчились все успішніше та витонченіше впливати на суспільство.
Для читачів Фіртка підготувала поради, на що насамперед звертати увагу, щоб не вестись на маніпуляції у соціальних мережах:
- Заголовок
Неправдиві новини часто мають яскраві та емоційні заголовки, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо, читаючи заголовок, він видається за межами реальності, то, найімовірніше, так воно і є.
- Хто є автором публікації
Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?
- Слідкуйте за помилками
Багато сайтів-сміттярок допускають грубі помилки в орфографії та пунктуації.
- Джерело, на яке посилаються
Один із базових стандартів журналістики – перевіряти інформацію мінімум з двох джерел. Також потрібно звертати увагу на те, кого цитують автори повідомлення.
Якщо в новині згадують організації, політиків, публічних особистостей, тоді можна зайти на їх сайти або профілі в соціальних мережах. Нерідко офіційні рішення або коментарі публікуються й там. Підозріло, якщо всі джерела інформації анонімні, не вказані взагалі або ховаються під фразами «стало відомо».
- Перевіряйте факти
В основі неправдивої інформації завжди лежить факт, який можна перевірити.
- Це точно не жарт?
Переконайтеся, що це справді новина, а не сатира. З’ясували правду, посміялися і забули. Інколи фейки можуть бути безневинним, але у випадку з російською пропагандою таке трапляється вкрай рідко.
- Звертайте увагу на емоційну лексику
Часто її присутність у тексті свідчить про неправдивість інформації. Врахуйте, заголовки, що апелюють до емоцій: на кшталт: пекло, напасть, смерть – теж одна з ознак брехні. Дайте собі можливість заспокоїтися, перемкнутися з емоцій на раціональне та критичне мислення.
Зауважимо, що базу того, що користувач бачить у Facebook залежить від його дій: залежно від того, що він вподобає, прокоментує та поширює. Тому, коли ви бачите у стрічці ту чи іншу інформацію, яка здається вам підозрілою, то насамперед проаналізуйте, як ви взаємодієте з дописами у соцмережі.
Адже саме так й формується інформаційна бульбашка: ви самі вибираєте, як взаємодіяти з контентом. Не дайте скористатись цим професійним маніпуляторам.
Давно мрієш про нову машину?
Завітай в SDetailing – і забирай свою наче з салону.
Ми пропонуємо:
Полірування авто
Полірування фар
Полірування декоративних вставок салону(демонтаж-монтаж)
Полірування колісних дисків
Хімчистка салону
Поклейка вінілових та антигравійних плівок
Часткове полірування кузова(полірування царапин)
Антихром
Займайтеся своїм життям, а не своїм авто👌🏻
Телефон для запису,та консультації:
📱 0(95) 93 91 304
📱 0 (73) 206 24 37
Рекомендуємо слідкувати та споживати новини з перевірених медіа. Проте, пам’ятайте, що помиляються усі, тому будь-яку інформацію треба фільтрувати й перевіряти.
Коли бачите у своїй стрічці відверту дезінформацію — заблокуйте такий допис й поскаржтеся на нього або спростуйте у коментарях. Водночас не вступайте у політичні дискусії й гнівні розмови, адже адекватної реакції й конструктиву від провокаторів не буде.
У наш час свідоме споживання й відповідно поширення контенту стало необхідністю — український реципієнт став збудженим та застрашеним, а тому виникла ще більша потреба у виробленні критичного мислення та перевірці інформації.
