Звичаї та забобони проти настанов церкви: перше Святе Таїнство – хрещення

МІСТО разом з священником Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ Володимиром Лукашевським, який служить у новому Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача, що в с. Старуня, розпочинає серію статей про Святі Таїнства.

Все для того, щоб люди позбавились старих звичаїв та забобонів, які суперечать церкві, а також дізнатися більше про всі нюанси.

Сьогодні більш детально поговоримо про перше та головне Таїнство – хрещення.

Катехизм говорить, що свята тайна – видимий знак невидимої Божої ласки. Видимий, бо ми бачимо якісь дії, щось робимо, але в цей ще час в невидимий спосіб діє Божа благодать. Всі Таїнства є встановлені Ісусом Христом. Перше святе Таїнство – хрещення. Хрещення латинською звучить як Варtismus  (баптизмус) і означає «занурювати», «пірнати». Тобто те, що ми робимо в хрещенні – занурюємо у воду або зливаємо її на того, кого бажаємо охрестити. Важливо те, що ця тайна є першою, оскільки  без неї неможливі всі наступні. Тільки охрещена людина може сповідатися, вінчатися, приймати Євхаристію. Тобто воно відкриє нам двері до інших Таїнств.

Другий важливий момент – хрещення змиває наш первородний гріх з яким народжується кожна людина. Цікавий момент: коли охрещується доросла людина, то всі її гріхи, не тільки первородний гріх, прощаються. Такий собі «Бонус від Бога».

Батьки дитини повинні вести достойне родинне християнське життя, не пропускати недільну і святкову відправу, приступати до Сповіді і Св. Причастя. Батьки зобов’язані охрестити дитину якнайскоріше, згідно звичаю – до 40 днів. Св. Василій Великий повчав, що батьки повинні не тільки народити дитину у фізичний спосіб, але також народити її для неба.

Щоб охрестити дитину батьки повинні приблизно за тиждень звернутися до місцевого пароха, щоб узгодити з ним процедуру. Настає так званий період приготування. Перед хрещенням біологічні батьки мають посповідатися. Також до сповіді бажано приступити майбутнім хресним батькам.

Хресні батьки це не ті, в кого найбільший гаманець. До них також є певні вимови. Зокрема: хресними батьками не можуть бути особи молодші 16 років, вони повинні бути охрещені, якщо хтось з них одружений, то він має перебувати в церковному шлюбі, вони повинні регулярно приступати до Святих Таїнств. Більше того, вони мають розуміти, що якщо біологічні батьки, не дай Бог, загинули чи з ними щось сталося, хресні батьки мають перейняти на себе обов’язок виховання цієї дитини.

У більшості випадків ми беремо хресних, бо це мій колєга, родич, брат, але ми мало дивимось на те, хто він є. Багато тих, кого запрошують стати хресними батьками часто не розуміють, до чого їх кличуть.

Ще один популярний міф – «від хреста не можна відмовлятися». Хресний батько чи мати в першу чергу мають розуміти, що бережи під опіку дитину, ти береш за неї відповідальність. Мова не лише про дні народження, іменини, інколи Миколая, шлюб чи перше причастя. Насамперед, це постійна та щоденна молитва за них.

Також потрібно виходити з тої рації, скільки в тебе похресників. З кожним потрібно дати раду. Бог є логічним, тому до всього потрібно підходити з розумом. Якщо ви розумієте, що не зможете приділити дитині необхідну кількість часу та уваги, то краще відмовитися.

Якщо ви взяли когось за хресну маму чи тата для вашої дитини – це навічно й анулювати це ніяк не можна. Навіть якщо вони не будуть брати участь у  вихованні вашої дитини чи ви не будете з ними спілкуватися, все одно вони залишаться хресними батьками. Також церква до уваги бере лише першу пару хресних. Навіть якщо цих пар буде десять, записані будуть лише перші.

Хрестити дитину «онлайн» теж не можна. Як і у випадку зі шлюбом хресний та хресна мають бути фізично присутні на таїнстві. Вони виступають свідками хрещення.

Хресними батьками не можуть бути ті, які покарані церквою та позбавлені права виконувати обов’язки хресних батьків. Найбільша кара – екскомуніка, коли тебе виключають з церкви.

Також в народі побутує думка, що якщо в хресної мами на момент хрещення дитини критичні дні, то вона не має права брати дитину на руки або ж повинна про це сказати дитині на вухо. По факту це є забобон і вірування старих людей.

Ідеальний період для хрещення дитини – 40 днів після народження. Богородиця принесла Ісуса також на 40 день. Цей період необхідний для реабілітації жінки. Те, що не можна до хрещення виходити з дитиною на вулицю, давати щось з будинку, приходити комусь в гості, прати чи розвішувати дитячий одяг – забобони.

Хресні батьки в цей тиждень приготувань мають повторити Отче наш, Богородице Діво, Символ Віри, Десять Божих заповідей, Шість церковних заповідей, Сім святих таїнств, тобто пройти церковну катехизацію.

Перед хрещенням дитині не потрібно давати жодних згортків від «бабок», ніякими червоними нитками не обвішувати. Дитина просто має бути чистенька, може спати, а може не спати, не варто її будити, щипати її, щоб плакала чи не плакала також не потрібно. Дитина має поводитись так, як вона хоче.

Хресні батьки роблять дві місії на хрещенні. Перша місія вони тримають дитинку в притворі, бо саме там починається хрещення. Тоді приходить священник і починається обряд екзорцизму. Тобто ми запитуємо цю дитинку, чи вона відрікається сатани, всіх діл його, і хресні батьки в цей момент від імені дитини кажуть «відрікаюся». Так тричі. Потім вони повертаються обличчям до престолу та обіцяють Богові любов.

Другий момент: вони з цією дитинкою переходять в храм віри. В момент цього переходу хресні від імені дитини моляться символ віри.

Після злиття води на голову чи занурення дитини в купель священник зодягає її в крижму – біла одіж. Дорослі люди, які вирішили прийняти хрещення, одягаються в білу сорочку. Воно є символом нового одягу святості, в який зодягається дитина, очистившись у Хрещенні від первородного гріха. Священик, подаючи дитині крижму, промовляє: «Облачається раб Божий (раба Божа) в ризу правди во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь». «Риза правди» – одяг, який об’являє правду про дитину, яка стала в момент хрещення Божою святою і чистою дитиною.

Сам момент хрещення означає смерть. Все тому, що у воду ми занурюємося і наче помирає стара людина і виринає, воскресає нова людина в Хресті Ісусі. «Ви, що в Христа хрестилися, в Христа зодягнулися.» Як знак того, що це нова особа, вона отримує ім’я.

Щодо вибору імені: величезна рекомендація церкви, щоб це було ім’я якогось святого. Це може бути ім’я святого чи святої, пам’ять яких випадає в церковному календарі на день близький народженню дитини або інше християнське ім’я, яке подобається батькам (чи тому, хто має бути охрещеним). Носячи ім’я того чи іншого святого, дитина отримує покровителя на небі, який завжди їй у всьому допомагає, і повсякчас заносить свої молитви за неї перед трон всемогутнього Господа. В іншому випадку ви позбавляєте дитину цього небесного покровителя. Не вибирайте для дитини дивне чи просто модне ім’я.

Якщо батьки категорично проти, то священник не може змусити, проте він хоче зробити якнайкраще для вашої дитини. Але я не знаю, коли на церковному році ми відзначаємо пам’ять святого байрактара чи святої джавеліни. Тобто це вибір батьків і з цим жити їхній дитині. Плюс – не позбавляйте дитину свят (сміється. – ред.).

Колись дітям давати ім’я відштовхуючись від дати народження. Тобто яке найближче свято церковного святого було, так дитину і називали.

Загалом на хрещення потрібні:

1. Щоб батьки і хресні батьки посповідалися і приступили до Святого Причастя;
2. Принести копії документів: свідоцтва про народження дитини і паспортів батьків;
3. Крижму (хресні батьки);
4. Свічки (хресні батьки);
5. Хрестик натільний (за бажанням);
6. Хустку (має принести матір дитини, якщо ж вона вінчана, для обряду введення в храм для повної участи у святих таїнствах).