Смартфони – це тотальне спостереження. Розслідування New York Times

Команда журналістів NYT зробила розслідування на основі витоку гео-даних (автори: Стюарт Томпсон, Чарлі Варзель, NYT Opinion), що їх збирають приватні компанії. 60 мільярдів GPS-координат від 12 мільйонів власників смартфонів демонструють, що ми живемо у суспільстві тотального спостереження, на яке погодилися добровільно, йдеться на Texty.org.ua

Декілька місяців тому на редакцію NYT вийшла людина, що передала великий набір даних з координатами власників мобільних телефонів – для того, щоб привернути увагу до проблеми. Ці дані – не від мобільних операторів. Ці дані – не від державних спецслужб. Вони – приклад того, що збирають приватні компанії, колектори даних (у США їх кілька десятків), і потім продають для використання будь-яким зацікавленим сторонам.

Джерело даних – десятки, сотні чи навіть тисячі мобільних аплікацій, яким ви самі надаєте доступ до вашої геолокації – наприклад ті, що показують погоду. Такі мобільні аплікації збирають і передають дані на свої сервери, власники яких потім продають їх колекторам даних.

NYT зазначає, що такі дані роблять ваше життя відкритою книгою: всі місця, де ви буваєте протягом дня, з ким ви зустрічаєтесь, з ким ви спите, де ви молитесь, де вас лікують. Компанії-колектори стверджують, що дані анонімні. Однак експерти спростовують такі заяви – будь-які більш-менш точні просторові дані можна прив’язати до реальної людини (для більшості людей це всього дві точки в просторі: звідки ви їдете на роботу, і де працюєте протягом дня).

NYT змогли таким чином стежити за низкою людей при владі: за допомогою додаткової відкритої інформації про місце проживання вдалося визначити маршрути, за якими повертаються додому високі армійські чини. Можна стежити за поліцейськими начальниками, коли ті відводять дітей у школу. Можна побачити, в які дорогі готелі їдуть відомі адвокати та їхні клієнти після прильоту на приватних літаках. Набір даних настільки серйозний, що в ньому, напевне, міститься велика кількість потенційних скандалів або вказівок на злочини.

Серед інших прикладів: протести й заворушення у Вашингтоні під час інавгурації президента. Там був епізод, коли сотні людей у масках спалили лімузин поруч із площею Франкліна. Щонайменше двоє з цих людей були перевдягнутими поліцейськими, як вдалося визначити за даними GPS. Їх вдалося відстежити до власних домівок.

В іншому випадку журналісти побачили в місті Сіетл зміну в маршруті одного з інженерів фірми Майкрософт: він завітав до офісу конкурента – Амазон. Наступного місяця цей інженер змінив місце роботи й перейшов саме в згадану компанію.

Одна людина, яку майже випадково вибрали в Лос Анжелесі, крім місця проживання дуже часто на короткий час навідувала придорожні мотелі.

Всі ці й багато інших прикладів зі статті-розслідування показують, наскільки чутливою та небезпечною може бути нерегульована практика збору подібних даних.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.