Фото ілюстративне

Більше учнів у класах та навчальний рік по-новому: у Раді адаптували закон про школи до умов воєнного стану

test

У Верховній Раді підтримали внесення змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту”. Парламентарі проголосували за законопроєкт №7325, нині його вже передали на підпис президенту України Володимиру Зеленського.

Так, на період дії воєнного стану було скасовано обмеження на кількість учнів у класі та тривалість навчального року. Також тепер трудовий договір із директором школи можна буде продовжувати без проведення конкурсу, пише Obozrevatel.

Тривалість та дата початку навчального року

На час воєнного стану зупиняється дія положення про те, що навчання у школах починається з 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і завершується не пізніше 1 липня наступного року.

Тепер же тривалість навчального року, дату його початку та закінчення визначатиме Кабмін. Про це “LIGA.Life” сказала нардепка з Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

Міністерка освіти і науки 2016-2019 років Лілія Гриневич наголосила, що зараз не можна передбачити, що буде у серпні на різних територіях країни, тож гнучкість початку навчального року дуже важлива.

Через війну може бути менше, ніж 175 навчальних днів, проте важливо передбачити додаткові години (принаймні дистанційних) для усунення прогалин у навчанні.

“Цього не вистачає, і про це слід подбати. Насправді, у дітей великі прогалини у навчанні і через дистанційку впродовж двох років епідемії ковіду, і тепер – через воєнні дії”, – сказала Гриневич.

Експерт з питань освіти Сергій Дятленко припустив, що наступни навчальний рік може розпочатися пізніше, ніж 1 вересня.

“Це добре в умовах воєнного стану, коли можуть бути різні опції для територій України в залежності від загроз. Та сама Запорізька область і Закарпатська суттєво відрізняються щодо умов і можливостей”, – підкреслив він.

Водночас серед освітян лунають думки й про те, що варто вийти на навчання раніше – у серпні. Дехто пропонує спершу навчатися по шість днів на тиждень, аби максимально використати той час, коли не треба опалювати школи. А взимку навпаки бути на канікулах. Так зокрема вважає експерт шведсько-українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні” та колишній директор департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Олег Фасоля.

Підтриманий депутатами законопроєкт знімає норму про те, що в державних або комунальних школах у початкових класах не може бути більше, ніж 24 дитини, а в середній та старшій школі – не більше 30 учнів. Проте це не стосується очної (денної) та вечірньої форми навчання.

Класи збільшуються лише для дистанційного навчання, уточнила Наталія Піпа.

“Якщо школа працює на дистанційці, бере до класу 40 дітей, а потім вирішує вийти очно, то може ділити дітей на групи і займатися по черзі – 20 очно, 20 – слухає онлайн”, – сказала вона.

За зміненим законом кожен педколектив сам вирішуватиме, як організувати навчальний процес.

“Діти, наприклад, мають вчитися очно через день, чи тільки початкова школа, а середня і старша мінятися, чи будуть позмінно”, – каже нардепка.

Вона наголосила, що питання щодо наповненості класів – це вимушений крок в умовах війни. Він необхідний для дітей, чиї школи зруйновані чи пошкоджені, та для залучення педагогів і школярів, які виїхали з зони бойових дій.

test

Конкурс для директорів

Директора школи можна буде перепризначати на посаду без конкурсу не більше, ніж на шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. На такий крок пішли, бо конкурс триває довго, а в умовах війни часто треба забезпечити виконання хоч якихось рішень навчального процесу.

Проте наголошується, що проводити цей конкурс навіть у воєнний час ніхто не забороняє.

“Призначення на конкурсній основі – гарна ініціатива. На територіях, де тривають бойові дії, це неможливо, і там мають діяти норми закону. Але не треба всім відмовлятися від конкурсу”, – переконаний Олег Фасоля.

test

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

twenty − thirteen =