Дмитро Сологуб: такої нормальної макроекономічної ситуації, як зараз, в Україні ще ніколи не було

Заступник глави НБУ Дмитро Сологуб, Finbalance з посиланням на Інтерфакс Україна

Більші темпи економічного зростання були, інфляція була нижчою, але кращої загальної комплексної макроекономічної картинки не було. Згадайте 2005-2007 рр.: зростання вище, але інфляція висока, дефіцит поточного рахунку розривало навіть за тих цін на commodities, що тоді росли, наче дурні. Потім 2012-2013 рр.: знову ж таки – дефіцит поточного рахунку майже 9% ВВП. Дефіцит «Нафтогазу» – це половина загального фіскального дефіциту країни. Так, ще у 2011 році резерви були $40 млрд, але країну економічно порвало швидко, «як Тузик грілку». Я завжди казав: навіть без війни економіку порвало б.

Зараз таких макроекономічних дисбалансів немає. Ми дуже ретельно за цим дивимось. Наприклад, за 10 місяців дефіцит поточного рахунку платіжного балансу становив $3,4 млрд. Минулого року було $4,1 млрд. Через те, що економіка зростає, у відсотках до ВВП результат ще кращий: дефіцит становитиме 2,8% ВВП, тоді як минулого року було 3,9% ВВП. Нам кажуть: «Та це допомагають заробітчани». Гаразд, прибрали з розрахунків заробітчан. Тоді кажуть: «Давайте експорт послуг не будемо брати, бо ми знаємо, що там айтішники». Гаразд, приберемо й айтішників. Залишаємо тільки баланс торгівлі товарами. Цього року (за січень-жовтень 2019 року – ред.) він у мінусі на $11,3 млрд, але, щоб уже було по-чесному, потрібно прибрати «євробляхи» (які ввезли ще три роки тому, але розмитнили тільки зараз), а це майже $0,5 млрд (за оцінками НБУ), тож залишається $10,8 млрд за 10 місяців. А минулого року за цей період мали $10,5 млрд. Тож результат ніяк не змінився, хоча економіка зростала, а гривня зміцнилася.

Темп зростання експорту цього року – 8,1%, а імпорту, якщо прибрати «євробляхи», – 6,8%. У нас експорт росте краще, ніж імпорт. На це у опонентів також є аргумент: «Впала ціна на газ, ось імпорт і росте не так швидко». Але й ціна на експортні товари з України також впала (окрім залізної руди, де був фактор аварії у Бразилії), але все одно експорт росте швидше за імпорт за рахунок збільшення фізичних обсягів.

Люди про це не говорять, але Україна виграє від світової торговельної війни. І навіть щодо продуктів харчування, де в окремих галузях скаржаться на засилля європейського імпорту через зону вільної торгівлі з ЄС, забувають сказати, що у нас і експорт росте через те, що є ця зона вільної торгівлі. Бо ми експортуємо не тільки до Європи, а через появу європейських сертифікатів збільшуємо експорт до інших країн також.

Щодо низьких цін на газ, то з того, що я бачу у глобальних звітах та оглядах, зараз це вже норма. Така ситуація склалася після того, як США почали видобувати сланцевий газ, почали будувати заводи LNG та експортувати його по світу. Це кардинально змінило структуру світового ринку газу. Так, зараз почався опалювальний сезон, і ціни будуть зростати. Але ми зараз газ практично не купуємо, тому що сховища майже всі заповнені. Ціни на європейському газовому ринку знижувалися до $100 за 1 тис. куб м, а зараз ціна $180 за 1 тис. куб м. І судячи з усього, низькі світові ціни на газ та нафту – це довгострокова тенденція.

Підсумовуючи, скажу: всі фактори нас підводять до того, що цей баланс є фундаментальним, а не короткостроковим.

[Заступник глави НБУ] Олег [Чурій] нещодавно розповів мені цікавий факт: його колеги запитували якусь металургійну компанію під час девальвації гривні, чи все у них гаразд. А там скаржилися, що все кепсько, бо всі кредити та не тільки вони прив‘язані до валюти. Телефонуєш зараз, коли гривня зміцнилася, – і знову все кепсько. Якщо ви не виграєте від девальвації, як можете програвати за ревальвації?

І треба пам`ятати про ще один дуже важливий наслідок ревальвації. В Україні за два роки номінальна заробітна плата в доларовому еквіваленті зросла майже на 60%! Співвідношення середніх зарплат у Польщі та Україні за три роки знизилось з 4,5:1 до 2,5:1. У 2017-2018 рр. в усіх опитуваннях підприємства скаржилися, що немає кому працювати, всі поїхали до Польщі. Але ж зараз люди вже не від’їжджають, навпаки – вони навіть повертаються.

Давайте подивимося на конкурентоздатність нашого сільського господарства. За останні 10 років його продуктивність зросла більш як у 1,5 раза і по зернових, і не по зернових. І те саме відбувається в інших галузях економіки. І якщо говорити про майбутнє – так, номінальна ревальвація є. Але, з іншого боку, коли у нас тривають структурні реформи, стають кращими дороги, покращується доступ до електроенергії, податкова перестає приходити щодня — це все збільшує вашу продуктивність, і цей ефект – не теоретичний приклад.

Чому прибутковість ОВДП так сильно падає? Один із факторів, зрозумілий всім інвесторам, – індикатор державного та гарантованого боргу до ВВП. Три роки тому він був під 90% ВВП, а цього року буде вже близько 50% ВВП. Навіть МВФ у це не вірив і прогнозував нам борг в 70% ВВП на кінець 2018 року. А ми вже майже вийшли на прийнятний рівень державного боргу для країн, що розвиваються, – 40-50% ВВП. Мало країн у світі, котрим вдалося за три роки так поліпшити свій показник. Наприклад, для Греції це хронічна проблема. Чого тільки вони не робили, навіть острови продавали, а борг як був більш як 170% ВВП, так і залишився таким.

Я розумію, що наші люди концентруються на негативі, але якщо ми беремо позитив ревальвації, то він досить багатосторонній. І кожен може знайти своє.