Довгобуд “сім’ї” Слюзара

Уже йде десятий рік, відколи Ігор Слюзар обдурив людей своїми “довгобудовами”. Згадуючи його лозунг “мій досвід – це моя перевага”, стає страшно, як він ще планує зашкодити коломиянам.

Хочемо поділитися з вами статтею Олесі Отта, яка була опублікавона в газеті «Коломийські ВІСТИ». Ми сподіваємося, що ви пригадаєте спражні заслуги нашого мера.

Хоч стаття і не нова, проте проблема, що описується, є досі актуальною.

Останнє засідання позачергової сесії міської ради стало майже некерованим. Цього разу терпець знову увірвався у членів кооперативів-довгобудів у Коломиї, засновниками яких є міський голова Ігор Слюзар та його перший заступник Тарас Яворський. Від початку будівництва минуло вже довгих дев’ять років, а житла і досі немає, хоч людям обіцяли здати квартири за два роки.

Члени нині доволі скандального кооперативу «Аквамарин», які останнім часом уже не один раз виходили зі своїми бідами на вулицю, знову прийшли до мера з одним єдиним запитанням – коли ж, нарешті, їхня мрія, яка коштує десятки тисяч доларів чи євро, стане реальністю. Багато хто з них гроші вніс на будівництво повністю, тобто сплатив усю вартість житла, і ці суми досить немалі – в середньому сягають 30-35 тисяч євро. Дехто сплатив більшу частину вартості обіцяного житла і далі б гроші вносив, але вже не вірить, що вони підуть за призначенням, а не осядуть у кишенях забудовника.

Крім того, нагадаємо, що житло членів кооперативу «Аквамарин», що на вул. Палія, неподалік залізничного вокзалу, яке мали здати сім років тому, стоїть без вікон, без дверей, частина будови – взагалі без даху. Та й проходячи час від часу попри ту будову, зовсім не відчувається, що там іде будівництво.

У ході журналістського розслідування торік кореспонденти КВ з`ясували, що гроші на будівництво брав особисто тодішній засновник кооперативу Ігор Слюзар, про що свідчать підписи на чеках про отримання грошей від членів кооперативу. Хоча тепер, і на сесії міської ради зокрема, мер клянеться, що до будови він не має жодного відношення. Мовляв, там є обраний більшістю членів кооперативу новий голова. Хоча, відомо, далеко не кожен член кооперативу на тім зібранні був, через незнання, та голосував за теперішнього голову кооперативу із «сім`ї» Слюзара.

«Ви давали гроші не мені, – відповідав на сесії обуреному натовпу пайовиків Ігор Слюзар, – а давали на рахунок кооперативу. Це не мій рахунок, це ваш кооператив…». Куди ж поділися гроші, на які на той час можна було будову завершити та й забути про неї? Чому не добудовано будинок? Коли отримають обіцяне житло? Члени кооперативу, вже не ховаючись і не боячись, питають про це та інше в очільника міста, який би мав захистити їхні права. Просять на сесії перед усіма присутніми відповісти конкретно, коли будинок здадуть в експлуатацію. Інакше обіцяють зібратися разом та піти до Ігоря Слюзара додому, в його гарно облаштоване просторе житло з величезним басейном, та й оселитися там разом зі своїми дітьми. Пайовикам уже надокучило тинятися винайманими квартирами та платити чималі за це гроші, в той час, коли проплачене власне житло залишається міражем.

Ігор Слюзар же реагував так, ніби нічого й не сталося. З місця повторював одну й ту ж фразу: не розказуйте тут, мовляв, казки… Клявся, що ні копійки з людських грошей він не взяв, тобто не привласнив. А ще звинувачував у тому, що кооперативи стали довгобудами, місцеву пресу – тижневики «Коломийські вісти», «Коломийська правда» та «Дзеркало Коломиї». Мовляв, тільки розпочинаються роботи на будовах, як ці періодичні видання відразу розповсюджують інформацію про афери засновників.

Зараз залишаються недобудованими три кооперативи, засновниками яких і був Ігор Слюзар, серед них кооперативи «Аквамарин», «Олександрит» та «Малахіт».

«Ми вам повірили, як кандидатові в мери, ми вас обрали на цю посаду. Ми мовчали. Ми нічого не казали вголос про наші вкладені гроші й недобудований будинок. Бо вірили. І далі мовчали. Але будинок чотири роки стояв мертво. Нічого там не робили», – наголосила на засіданні сесії членкиня кооперативу «Аквамарин» пані Наталія.

На сесії міської ради були присутні ще одні не менш обурені коломийці. Це мешканці вул. Січових Стрільців, №12, навпроти якого розпочали будувати ще одну «висотку». Люди ж проти такого свавілля, проти забудови, щоб прямісінько перед вікнами їхнього будинку, який і так знаходиться в ямі, будували ще одну багатоповерхівку. Міський голова, правда, не розумів, про що заявив вголос на засіданні сесії, чому люди прийшли на сесію, чому вони знервовано щось комусь доказують? Адже на попередній зустрічі з ними прямо на місці конфлікту, тобто на розпочатій будові, була домовленість про те, що будинок будуватимуть не вище двох поверхів, що підтвердять відповідними документами, тобто проектною документацією. До того ж, пообіцяли роботи там припинити до того часу, доки все не узгодять із незадоволеними мешканцями.

Роботи ж там не припиняли. У скільки поверхів виросте там будинок – покаже час. Але дивна позиція й окремих депутатів з «сім`ї» Слюзара, які вже після завершення сесії підійшли до найбільш незадоволених мешканців буд. №12 з вул. Січових Стрільців та запитали в них, скільки, мовляв, їм заплатили за підняття галасу довкола будови. Хоча, як стало відомо з достовірних джерел, активістам ініціативної групи пропонували гроші в сумі 20 тисяч доларів США якраз за те, щоб вони закрили роти й про нову будову перед їхніми вікнами забули!

Олеся Отта, «Коломийські ВІСТИ»