Коломия та грудне вигодовування: погляд першого у місті консультанта Світлани Рижук-Палійчук

Годувати дитину грудьми – природньо. Та чомусь навколо цієї теми зародилося багато міфів, що сміливо можна розвивати окрему галузь науки. Про це не з чуток знає мама двох дітей, Світлана Рижук-Палійчук – перший і поки що єдиний коломийський консультант грудного вигодовування.

Від філолога англійської мови до консультанта з ГВ

Я вирішила стати консультантом, бо свого часу, коли мені необхідні були поради, я не могла знайти адекватних людей поблизу, котрі могли б допомогти мені вирішити певні проблемні моменти, а їх було багато. Завдяки Інтернету я знаходила все більше інформації. Дуже шкодую, що вона трапилася мені так пізно.

В Івано-Франківську є консультант, яка активно займається своєю діяльністю, є у Львові, в Чернівцях, але в Коломиї досі не було. При жіночій консультації працюють люди з медичною освітою. Вони можуть бути акушерами чи медсестрами, але вони – не консультанти з ГВ. Реєстр можна знайти у відкритому доступі в Інтереті та, наприклад, викликати консультанта із найближчого населеного пункту.

В Коломиї є курси для вагітних. Там розповідають про перші дні материнства, про пологи, але дуже мало уваги приділяється саме грудному вигодовуванню.

“Молочні ріки” – організація консультантів із ГВ, які почали створювати онлайн та офлайн курси. Я побачила оголошення про набір у соціальній мережі Facebook. Мене це зацікавило, тож  вирішила спробувати.

Курс тривав із травня до вересня. На той час перша онлайн група коштувала близько 3000 грн. Зараз таких цін уже немає.

Перш за все, консультант – не обов’язково людина з медичною освітою. Вони проходять курси, отримують теоретичні, практичні знання та на основі цього можуть займатися своєю діяльністю.

В Україні поки що немає такої професії як “консультант із ГВ”. Над цим працюють, давно вже йде мова про те, щоб увести їх у реєстр професій, але поки що це – тільки плани та недопрацьовані ідеї.

Починаємо годувати

У пологовому будинку не мають права рекомендувати догодовувати дитину сумішами. В усіх лікарнях розміщені інфографіки про те, як персонал підтримує ГВ. Та на практиці в більшості пологових є “заначка” суміші, новенька пляшечка та “дурник”.

Це – психологічний тиск на батьків, бо мама після пологів дуже вразлива і легко піддається на такого роду пропозиції. Тиск може бути й із боку родичів, наприклад бабусі новонародженого, що каже: “Дивись, у тебе дитина плаче, дай “дурник”. Так не повинно бути. Тішить те, що  все більше людей читають правильні книжки, слухають правильну інформацію.

Буває так, що дитину все ж “підсадили” на докорм із пляшечки. Тоді важливо правильно повернути її повністю на ГВ. Якщо дитина з’їдає великий об’єм суміші за одне годування, прикорм знімається поступово. Консультант може розписати графік як, коли та скільки часу “знімати” суміш. Якщо мова йде про об’єм до 30 мг суміші за одне годування, його можна “зняти” одноразово. Але завжди потрібно дивитися на дитину, спостерігати динаміку.

Якщо дитина справді втрачає вагу, тоді докорм виправданий. Але можна підібрати альтернативний метод, наприклад догодовувати зі шприца чи пипетки. Можна придбати спеціальну систему докорму біля грудей або виготовити її самостійно. В продажі є спеціальні катетери-зонди для годування недоношених діток. Основне – не замінювати груди.

Важливо молодим батькам не “вестися” на маркетинг. Колись новонароджене дитя асоціювалось із мамою, що його годує. Це ми можемо спостерігати на картинах та іконах. Зараз, коли вам говорять “немовлятко”, перша асоціація – соска чи пляшка, візочок, підгузник. Колись люди жили в общинах, старші передавали свій досвід молодшим і було зрозуміло, що якщо не годувати дитину грудьми, вона хворітиме.

Зараз, за статистикою, лише 40 % дітей до 6 місяців харчуються виключно ГВ. Решту або догодовують, або повністю на ШВ. Хоча насправді лише 3-4 % жінок не можуть годувати грудьми.

Протипоказаннями до ГВ є СНІД – там потрібно уточнювати в лікарів – і мастопатія. Навіть якщо жінка має шкідливі звички – курить або вживає алкоголь – все одно користь від ГВ перевищує ту шкоду, котру може мама нанести своїй дитині разом із грудним молоком. Гнійний мастит не є причиною припиняти ГВ. Із усім цим працюють консультанти.

Всі препарати, котрі можна вживати мамі при ГВ, можна перевірити на сайті. Там вони розділені за категоріями: безпечний, частково чи категорично протипоказаний. До слова, йод відноситься до препаратів із високим ризиком небажаних наслідків для малюка при ГВ. Можна просити про заміну препарату чи почитати, коли він виводиться з організму та дотриматись інтервалу. Якщо лікування планове, можна підготувати банк молока та годувати дитину сцідженим молоком альтернативним способом, наприклад із горнятка чи ложечки.

Якщо мама свідомо не хоче годувати малюка – це її вибір, вона має на це право. Переконувати таких – дуже невдячна справа, після чого всіх консультантів називають сектантами, фанатиками тощо. Якщо жінка просто піддається впливу третіх осіб – тоді інша справа.

Найпоширеніші міфи про ГВ

1. Використання “мамозамінників”: соски, пляшки та навіть накладки для грудей. Останні тепер дуже активно використовуються без потреби, замість того, щоб скорегувати прикладання.

2. Дієта. В мене бракує слів, до якого абсурду доходять такі поради: не їж, не дивись, не нюхай… У природі закладено так, що жінка, як і кожна людина, харчується різноманітно. Треба просто їсти корисну їжу. Тоді немає сенсу в дієті. Варто вести обмеження на деякі відверто шкідливі продукти чи ті, що викликають алергію в мами (найімовірніше, що вони викликатимуть алергію й у малюка). Окрім того, зазвичай білок цільного сирого коров’ячого молока, що синтезується в грудне молоко, може викликати дискомфорт у дитини. Тому консультанти з ГВ перш за все радять його виключити, якщо є якісь проблеми.

3. Режим. При ГВ його зберігати недоцільно. Дитина повинна прикладатися на вимогу та їсти стільки, скільки захоче.

4. Терпіти біль. Варто просто скорегувати прикладання. Ротик дитини має бути широко відкритий, голова відкинута назад, поза “животик до животика” (“Перехресна колиска”). Тоді мама вкладає груди в ротик дитині, як сендвіч так, щоб малюк захопив повністю всю ареолу.

5. Я – “немолочна” мама. “В мене немає молока”, “в мене в сім’ї ніхто не годував”, “в мене молоко – біле/синє/нежирне/занадто жирне”… Молоко виробляється в нас у голові. Це – пропозиція – попит. Коли жінка перебуває в стресі, залякана чи втомлена, гормон окситоцин не виділяється та блокує виділення молока. Воно виділяється, але в недостатній кількості: жінка може не відчувати приливів або наповнення грудей на початках годування тощо. Достатньо просто заспокоїтися, випити теплого чаю, можна зробити масаж комірцевої зони та розслабитися.

6. Тривалість ГВ. Раніше вважали, що годувати треба до 2 років, а далі – за бажанням матері та дитини, а зараз цей термін офіційно “продовжили” до 3 років. І це – прекрасно. Після року вже з дитиною можна домовитись і корегувати цей процес: попросити почекати, ввести якесь “особливе” місце для годування тощо. Мама вже регулює цей процес, а дитина її слухає. Як мама привчить дитину, так і буде. Це – непросто, бо робота над собою, в першу чергу.

7.  Соска не зашкодить. Дитина звикає смоктати соску та неправильно захоплює груди. Звідси – тріщини, покусані груди, погана стимуляція молочних залоз, відповідно – застій молока. З часом молока справді може ставати менше.

8. “Закутайся, бо груди простудиш!” Насправді, це – неможливо. Більше шкоди принесе оте “кутання”, порушуючи природній теплообмін. Я дозволила собі навіть окунутися в річку на Водохреще, коли моя дитина перебувала на ГВ.

9. “Гаряча лінія” підтримки ГВ на буклетах виробників сумішей. Жоден консультант ГВ не співпрацюватиме з виробниками сумішей. Це – лише рекламний хід.

Відлучення

Відлучення – теж у кожного індивідуальне. Немає двох абсолютно ідентичних історій. Дехто годує до самовідлучення, навіть до 5-6 років. Тоді дитина вже прикладається раз на 3 дні чи навіть тиждень. З часом у неї зникають смоктальні рефлекси, вона не може правильно прикластися та відвикає.

Відлучати потрібно дуже поступово, зменшуючи кількість прикладань. Не можна годувати дитину на вимогу 10-15 разів на добу, а тоді одного дня сказати “Стоп!” Мами намащують груди зеленкою, гірчицею, полином, заклеюють пластирем – фантазія просто не має меж, і це – не правильно. Дитина сприймає ГВ як заспокоєння – найрідніше, найкомфортніше, найтепліше, найніжніше місце, де мама завжди підтримає, завжди поруч. А тут одного дня вона стає “фу”.

Спроектуємо на власний приклад: щодня п’ємо смачну каву – обожнюємо, купуємо щоразу в одному місці, точно знаємо марку кави та як її заварити, що було смачно, але одного ранку вона стає… полином. Можливо, це – смішно, але для дитини це – трагедія. З часом воно відіб’ється на прив’язаності та довірі до мами.

Якщо в сім’ї, де двоє та більше дітей, між малюками – невелика різниця, можна годувати тандемом: якщо ГВ триває всю вагітність, після народження обоє дітей можуть бути на ГВ одночасно. Склад молока при цьому буде оптимізуватися під молодшу дитину. Для старшої це – просто контакт із мамою. В мене тандем тривав 7 місяців.

P. S.

Мабуть, неможливо перебільшити користь ГВ. Молоко матері містить більше 300 елементів і, на сьогоднішній день, навіть не всі вони вивчені. Отже й відтворити ідентичний продукт у лабораторних умовах ще досі не вдалося нікому. Якби воно не було настільки корисним, усі давно харчувалися б виключно винайденою якоюсь супер-класною сумішшю та всім було б зручно. Але так не буває. Грудне молоко змінюється в міру росту а розвитку дитини, адаптується під його потреби. Якщо хворіє мама, в молоці утворюються антитіла, що автоматично захищають дитину.

ГВ – не просто їжа. Це – любов, піклування та безпека.

Юлія МАРЦІНОВСЬКА

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.