7 листопада у Музеї історії міста започаткували коломиєзнавчий проект – “Крапка над “і”.
У форматі круглого столу тема першої зустрічі – “Військовий цвинтар у Коломиї 1915 – 1919 рр., і трагедія Косачівського табору 1918-1919 рр.”.
Запрошені до обговорень доктор історичних наук, професор, депутат обласної ради Сергій Адамович, доктор історичних наук, професор Володимир Великочий, кандидат історичних наук, доцент Юрій Плекан, доктор політичних наук, професор, почесний громадянин міста Іван Монолатій, громадські діячі і представники влади.
Тема назрівала не один рік, але саме сьогодні вирішили ставити крапку над “і”.
Директор Музею історії міста Коломиї Михайло Арсак наголосив, музей має документи і доказує істину:
-Ми дозріли до того періоду, коли назбирали відповідну кількість документів, на основі яких можемо поставити певні крапки над «і» в історичному і краєзнавчому плані. Хочу також ввести новий термін «краємзнавство», бо є багато краємзнавців, які краєм вуха щось чули, їм хтось щось розповідав і вони видають це за доконаний історичний факт, не маючи для цього жодних підстав. Музей має такі документи і доказує істину. Сьогодні, ми поставили крапку над «і» у досить непростому питанні – Військовий цвинтар у Коломиї».
Детальніше проблематику військового цвинтаря розповів Іван Монолатій:
-Тема назріла, бо 100-річчя Західноукраїнській Народній Республіці, 100-річчя початку польсько-української війни за Галичину.
А саме проблема військових поховань часів Першої світової війни, часів Української революції. Бо тут поховані і українські січові стрільці.
Також є проблема невпорядкованості міського цвинтаря, і фактично використання у таких політичних, маніпулятивних цілях цієї проблеми – жертв, так званого, Косачівського табору інтернованих осіб 1918-1919 років.
Ми з колегами спробували дати відповідь на багато запитань мовою науки, мовою фактів. Колеги історики розповідали про подібні табори інтернованих осіб 100 років тому на терені Східної Галичини.
Я спробував на основі музейних документів та історичних джерел показати точно цифру, яку ми маємо. Це не 500 смертей, а лише 151.
І є проблема локалізації військового цвинтаря. Досі стверджували, що це частина римо-католицького цвинтаря у Коломиї, і ніхто не говорив про так званий цвинтар героїв.
7 листопада, той день, коли влада, науковці, громадськість разом починають думати над цією проблемою, тому що цей стан, в якому знаходиться військовий цвинтар, він абсолютно не влаштовує нікого.
Давно мрієш про нову машину?
Завітай в SDetailing – і забирай свою наче з салону.
Ми пропонуємо:
Полірування авто
Полірування фар
Полірування декоративних вставок салону(демонтаж-монтаж)
Полірування колісних дисків
Хімчистка салону
Поклейка вінілових та антигравійних плівок
Часткове полірування кузова(полірування царапин)
Антихром
Займайтеся своїм життям, а не своїм авто👌🏻
Телефон для запису,та консультації:
📱 0(95) 93 91 304
📱 0 (73) 206 24 37
Насправді це має бути серйозний військовий пантеон, де прийматимуть присягу і коломийські пластуни, і коломийські військовики – ті підрозділи, які дислокуються у нашому місті.
Це місце пам’яті наших героїв, місце примирення, передусім України та Польщі.
Військовий цвинтар у Коломиї – це місце поховання не лише однієї етнічної приналежності чи однієї релігії, це місце поховання багатьох народів. Це така Європейська долина смерті у Коломиї, яку потрібно ще вивчати.
А ось кілька фактів з презентації Івана Монолатія, які Ви маєте знати:
