Карпатські гори — це, безумовно, місця сили, які здатні причарувати мандрівника та зцілити душу та тіло нужденному, пише KARPATY.LIFE.
У цих місцях можна зробити світлини та зняти фільми, яким позаздрить сам Голівуд, адже таких панорам та гри барв ще потрібно пошукати. Круті схили та бистра вода — це джерела багаті фолькльором, історіями та легендами, якими тут дихає кожен камінчик та деревце. Любителям різних історій тут буде дуже не скучно, адже їх тут безліч.
Легенда перша: гордячка Даяла та гусляр Павло
Мабуть, найвідомішою карпатською легендою є легенда про вершину Пікуй. Вона розповідає про те, що у давні часи на одній з карпатських гір, високо в горах, жила дівчина неймовірної вроди, ім’я якої Даяла. Чи не одна сотня юнаків бажала б бачити її поруч з собою у якості дружини, проте, дівчина була дещо гордою й вважала усіх претендентів не гідними її мізинця. Неподалік від гордячки проживав парубок Павло, який умів гарно грати на гуслях. Він теж був закоханий у Даялу, а вона, насміхаючись дала йому наказ уночі прийти до неї і заграти їй на гуслях.
Потрібно сказати, що шлях до будинку, де проживала дівчина був небезпечним. Під покровом ночі відправився хлопець до омріяної любки. По дорозі йому довелося зустріти зграю кровожерливих вовків, яких він відігнав силою своєї гри. Ось нарешті дібрався юнак до хатини Даяли, почав свою гру, та враз почув він, що в хаті є якийсь чоловік. Затужив Павло, зрозумівши, що його обмануто й поселилася в його серці гірка образа. Відтак він піднявся на верхівку гори Пікуй та впав знесилений ходою й обманом дівчини. Свій інструмент хлопчина поклав поряд. Через декілька днів набрели на хлопця подорожні й вони відразу зметикували, що стало причиною загибелі молодого життя.
Старші люди говорять, що так і залишилася гордячка в дівках сидіти, бо прокляли її люди за її зверхнє серце й більше ні один парубок до неї не сватався. Стверджують, що й досі блукає стежками вродливиця, оплакуючи свою знедолену долю та тужачи за своїм втраченим коханням. Верхівку, де заснув та більше не проснувся нещасний закоханий Павло, нарекли Гуслями, в честь сили його таланту.
Карпати, вершина ПікуйЛегенда друга: закохані Синь та Вир
Досить знаною карпатською легендою є та, яка розповідає про Морське Око Карпат — озеро Синевир. Ясна річ, що науковці мають свої версії щодо виникнення 10 тисяч років тому на цих місцях озера. Але існує ще й інша версія, у яку, тамтешні мешканці, вірять значно охочіше. З уст в уста передається вікова легенда, яка стверджує, що, начебто, Морське Око — сльози доньки графа Синь, які вона пролила після того, як довідалася про те, що її коханого Вира було вбито за наказом батька-графа. До речі, значно пізніше на Міжгірщині, на березі цього озера було встановлено пам’ятник цим двом закоханим серцям.
Карпати, озеро СиневирЛегенда третя: Прут та Говерла
Правда чи ні у цій легенді вирішувати кожному, але старі люди говорять про те, що в одному селі жив собі юнак Прут. Після праці, приліг він одного разу під стрункою зеленою ялиною. Снилася йому красуня-дівчина, яка була вбрана в усе зелене й мала неймовірний голос. Дівчина зникла, як тільки-но хлопчина хотів торкнутися її долонею. Що це насправді був не сон, а все відбувалося наяву, дізнався за допомогою зеленої стрічки, полишеної дівчиною на гіллі.
Іншої ж ночі Прут був набагато спритніший й облаштувавшись під деревом на нічліг, він не дозволив дівчині пропасти без сліду знову. Він схопив дівчину, притулив до серця та взнав її ім’я — Говерла. Покохали один одного молоді й Прут більше не повертався до дому, а проводив весь свій час поруч з милою серцю. До речі, дівчина була донькою царя гірського, тому не могла піти з юнаком до його села, бо жити серед людей не мала права. Дізнався батько про зраду дочки та не зміг стримати гніву. Дівчина не уявляла свого життя без коханого Прута, тому в розпачі вона стрибнула з крутого обриву до долу. Враз, не знати звідки, здійнявся небувалий вітер, який усе змітав на своєму шляху, коли він вщух на місці колишньої долини височіла гора, якій не було видно кінця-краю.
Довго блукав Прут, шукаючи свою любку, тай почув він нарешті її чаруючий спів. З того часу став він нелюдимом, а дорогу між скелями проклала річка, яку у пам’ять про закоханих нарекли Прутом, а саму верхівку — Говерлою, на честь доньки гірського царя, яка трагічно загинула.
Карпати, вершина ГоверлаНе зайвим буде сказати, що легенди та перекази карпатських земель досить часто надихають митців до створення шедеврів. Наприклад, саме під враженням від цих місць було написано повість «Тіні забутих предків», де історія закоханих переплетена з містикою, а мольфари, духи та інша нечесть — представники самобутньої гуцульської міфології.
