На Коломийщині у передвеликодній тиждень масово виварюють сіль

Жителі прикарпатського села Марківка у передвеликодній тиждень масово виварюють сіль. На Великдень сіль будуть класти у кошики з пасками та понесуть святити.

Куплену сіль з магазину у Марківці майже не визнають, пише Експрес.

“Наше село ще з княжих часів славилося солеварінням”, – розповідає Іван Копильців, староста села Марківка.

Ще у Галицько-Волинському літописі є згадки, що тут були склади солі. У 1684 році Марківка згадується як повноцінне селище солеварів. А за часів панування Польщі на цих землях, криницю охороняли й давали на день  селянам не більше півлітра води.

А в голодний 1947 рік, сіль врятувала сотням мешканцям Марківки життя, бо люди випарювали сіль, носили її в сусідні села та містечка і обмінювали на продукти.

Минули віки, і в селі залишилася одна соляна криниця, зате вода у ній настільки дуже насичена сіллю. Знаходиться криниця в урочищі з промовистою назвою “Солонець” там донині дуже багато ропи.

Виварюють сіль, як правило, перед Різдвом та Великоднем. Роблять це переважно чоловіки, бо це важка робота.  За давніми звичаями, виварювати сіль треба лише із добрими думками, перед роботою, як правило, хрестяться і моляться.

Воду із солоної криниці набирають вручну, відрами, виливають у прямокутний металевий чан, що завширшки 80 сантиметри, завдовжки 1,2 метра, заввишки 15 сантиметрів.

Чан ставлять на відкритий вогонь та починають виварювати. Виварювання триває 4-5 годин. Вода випаровується, і на стінках чану залишається дрібнесенька білісінька сіль, що виблискує як дорогоцінні кришталики. Коли води вже майже немає, то треба ретельно  вимішувати сіль, аби не пригоріла та не мала “паленого” запаху.

Сіль із чану вибирають великими дерев’яними ложками та накладають у біле лляне полотно, яке закручують та підвішують, аби стікала вода. Тоді ще два дні сушать і сіль можна споживати. Солена вода настільки концентрована, що із одного 15-літрового відра ропи виварюють 9 кілограмів солі.

Готова сіль дуже солона, тому якщо нею вперше хтось користується, то обов’язково пересолює.

Напередодні Великодня до солоного джерела поспішають усі жителі Марківки, сусідніх сіл, районів, приїжджають із Івано-Франківська та Чернівців, бо ж сіль ця, за легендами, ще й має чудодійну силу.

Місцеві старожили кажуть, що посвяченою на Великдень сіллю посипали пороги хат, подвір’я, а селяни – хліви, аби ніяка нечисть не підступала. Звісно, це можна й зробити й звичайною купленою в магазині сіллю, але марківська  має енергетику гір. Та й набрати води і виварити сіль можна безкоштовно. А це — вигідно.

Місцеві господині користуються цим природним багатством цілий рік: усі страви та консервацію присмачують сіллю з ропи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.