Сьогодні на передовій у боротьбі з коронавірусом не тільки медики, а й органи місцевого самоврядування. Адже в них у руках комунікація з людьми, заклади надання першої допомоги. Всі розуміють, що погасивши, локалізувавши спалахи небезпечної хвороби, можна не допустити її масового поширення. Про те, як це відбувається на Коломийщині, розмовляємо з головою Коломийської районної ради Романом Дячуком, інформує Коломийська районна рада у мережі.
– Маємо визнати, що пандемія коронавірусу, яка набирає обертів в Україні, є дуже небезпечною, – констатує Роман Васильович. – Сьогодні всі органи державної влади, як і органи місцевого самоврядування, задіяні для подолання цієї проблеми. Створено обласний штаб на чолі з облдержадміністрацією, діють також районні
штаби з координації дій в умовах пандемії. На Коломийщині головними дійовими особами в цьому процесі є голова райдержадміністрації Любомир Глушков, гендиректор КНП Коломийська центральна районна лікарня» Андрій Кошкін, керівник лабораторного центру Володимир Ковальчук. Наразі маємо (станом на 31.03) біля двох десятків хворих із підозрою на коронавірус. З них підтверджено
чотири випадки небезпечного вірусу: у двох мешканців Коломиї і Коломийщини, а також у двох краян зі Снятинщини, зокрема, з села Вовчківці. Там загальна кількість хворих уже понад двадцять, хвороба прогресує. Мабуть, носії вірусу не дотримувались правил карантину,
зокрема, самоізоляції…
– Який алгоритм дій місцевої влади в таких непростих умовах?
– Масово повертаються з-за кордону заробітчани, які є потенційними носіями вірусу. Ми поінформували всіх сільських голів, як вони мають діяти в цій ситуації: реєструвати всіх приїжджих, подавати ці дані до
районної ради (райдержадміністрації), до місцевих амбулаторій. На сімейних лікарів і сільських голів покладено обов’язок контролювати дотримання прибулими односельцями самоізоляції. За потреби їх бере на облік поліція, відстежується не менш як 14 днів самоізольованого перебування. На жаль, не всі краяни, які повернулись додому, свідомі того, що відбувається. Є випадки, коли замість самоізоляції заробітчани активно зустрічаються з рідними, друзями, роздають подарунки, святкують, ходять до церкви, наражаючи на небезпеку і
рідних, і односельців…
– Велике навантаження сьогодні лягає на лікарів, зокрема, на первинну ланку медицини, адже саме до сімейного лікаря має звернутись людина у разі погіршення самопочуття…
– Для того, щоб оперативно визначити, чи є людина носієм
коронавірусу, чи просто застудилась, на базі Коломийського центру первинної медико-санітарної допомоги будуть створені мобільні бригади. Лікарі, оснащені усіма засобами захисту, виїжджатимуть до
хворих з підозрою на коронавірус, братимуть мазок,
транспортуватимуть його до лабораторного центру. Далі – комунікація з обласним центром, встановлення діагнозу. Це важка і відповідальна ділянка роботи, яка наражатиме на небезпеку самих медиків. Засоби захисту є, довозимо вдосконалені захисні комбінезони для тих, хто
безпосередньо контактуватиме з хворими.
– Важко про таке говорити, але встановлено вже правила поховання померлих від коронавірусу, які лякають найбільше.
– Так, процедура поховання відповідна: померлих від коронавірусу дезинфікують у моргах, поміщають у дезинфікаційні мішки, сам процес відбувається без рідних чи близьких. Хочеться сподіватись, що нас це мине.
– Які прогнози можете зробити?
– Медики прогнозують пік захворювання на Великодні свята. За аналітичними розрахунками, з урахуванням досвіду сусідніх країн, теоретично у нас 70-80 тисяч мешканців можуть перехворіти коронавірусом. З них 20 тисяч випадків можуть мати середню важкість, чотири тисячі – важкі, з летальними наслідками. Сподіваємось, це так і залишиться теоретичним припущенням.
Загалом світова практика говорить про 5-відсоткову летальність хворих на коронавірус, а це не вище, як в інших вірусів. Небезпека – в токсичності і здатності коронавірусу до масового поширення.
– Чи здатні наші лікарні прийняти всіх хворих?
– Першою бере на себе удар коронавірусу інфекційна лікарня – там можуть помістити сто хворих. 120 хворих може прийняти центральна районна лікарня – для цього переобладнано кілька відділів, при потребі кількість ліжкомісць збільшать. Готуються приймати хворих
військовий госпіталь, онкодиспансер, шкірвендиспансер, Гвіздецька і Отинійська лікарні, Ценявська тублікарня. Запасними варіантами може бути медучилище та інші заклади охорони здоров’я, які мають потужності. Загалом буде близько 350 ліжкомісць, плюс ще 80 – у
Гвіздці й Отинії. Звісно, для важкохворих необхідні палати, обладнані апаратами штучної вентиляції легень, з підведенням кисню, – такі умови має тільки центральна районна лікарня, частково – госпіталь, Отинійська та інфекційна лікарні.
– А як щодо апаратів штучної вентиляції легень?
– 14 таких апаратів є у центральній районній лікарні, два – у інфекційній (один із них передано ЦРЛ), два у госпіталі. Є інформація, що 30-35 таких апаратів Кабмін і Міністерство охорони здоров’я незабаром передадуть Прикарпаттю. Надіємось отримати обладнання для нашої центральної районної лікарні, адже її серед десяти лікарень області (у
Косові, Городенці, дві у Івано-Франківську, Тисмениці, Долині, Калуші, Надвірній) визнано закладом першої лінії – для забезпечення належних умов лікування хворих на коронавірус. Хочу подякувати волонтерам, підприємцям, які згуртувались на боротьбу з коронавірусом, допомагають і коштами, і матеріалами, і продуктами, а
також усім медикам, яким тепер нелегко…
Спільне лихо акумулює людські й управлінські ресурси. Українці завжди вміли гуртуватись у час біди. Сподіваюсь, і з цього вірусного горнила ми вийдемо сильніші, без корон і без масок.
