фото ілюстративне

Науковці назвали причину землетрусу на Прикарпатті

Вчора на Прикарпатті зафіксували землетрус магнітудою 3,2 за шкалою Ріхтера.

Як повідомляли “Вікна”, цього ж дня стався другий землетрус о 21.05 з магнітудою 2,7 за шкалою Ріхтера. Джерело землетрусу знаходилось в районі міста Долина на глибині 2 км.

Землетруси в Карпатах, кажуть науковці, в першу чергу є свідченням того, що Карпати досить активні гори, і тут відбуваються активні місцеві сейсмічні процеси. Сильнішими, ніж на Івано-Франківщині, вони є на Закарпатті. Відомі також в давніші часи землетруси з інтенсивністю до 5-6 балів навіть у долині Дністра.

Науковці кажуть, для Долинського району такі землетруси характерні. В останні роки кілька слабких землетрусів зафіксовано інструментально за 5–10 км на південний захід від Долини, у напрямку простягання Турянського розлому, в районі села Вигоди. Найсильніший землетрус, який зафіксували в українських Карпатах, стався у 1908 році в районі Долини — магнітудою 5,4 за шкалою Ріхтера та інтенсивністю до 7-8 балів у зоні епіцентру. 

Дослідженнями сейсмічних процесів, зокрема на Прикарпатті, займається Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І.Субботіна НАН України. У 2018 році у № 2 часопису Мінеральні ресурси України старший науковий співробітник відділу методів сейсмотектонічних досліджень відділення, кандидатфізико-математичних наук Андрій Назаревич у співавторстві зі своєю дружиною Лесею Назаревич опублікували статтю “Сейсмогеодинамічна активізація нафтогазоносних районів Передкарпатського прогину: Долина, Надвірна, Борислав”. У статті було простежено сучасну сейсмічну активізацію основних нафтогазоносних районів Передкарпатського прогину — Долини (1974–1976 рр.), Надвірної (1996–2013 рр.) і Борислава (2014–2017 рр.), яка очевидно, є додатково техногенно спровокованою. У висновках до саттті автори пишуть, що аналіз сейсмічності й сейсмотектоніки сейсмоактивних нафтогазоносних районів Передкарпатського прогину дає змогу узагальнено говорити, що сейсмічність у районі Долини пов’язана з інтенсивним видобуванням нафти на Долинському родовищі:

“Складний напружений стан геологічного середовища нижче зони родовища й додаткові гідродинамічні чинники, зокрема, застосування з 1958–1963 років законтурного закачування води й технології гідророзриву пласта… сприяли сейсмогеодинамічній активізації — відчутним землетрусам, деформаціям порід, зминанню й розривам обсадних колон свердловин”.

Однак, йдеться далі у статті, “поява тут нових вогнищ землетрусів з 1983 року свідчить про сучасну тектонічну активність наявних геологічних структур”. 

Вчений Андрій Назаревич каже, що, незважаючи на активний нафтогазовидобувний промисел в районі Долини, основною причиною сьогоднішнього землетрусу є на 99% саме тектонічна активність, а не техногенні процеси. Як правило, каже Андрій Назаревич, землетруси із інтенсивністю понад 5 балів, які поширені у Передкарпатті, стаються раз на 10-20 років, не спричиняють руйнувань, або вони будуть незначними — утворяться тріщини, обсиплеться штукатурка чи завалиться комин. Сильніші — інтенсивністю від 6 до 7 балів — переважно стаються на Закарпатті.

При магнітуді за шкалою Ріхтера у 3,2 можуть дзеленчати шибки і посуд у серванті. Щось подібне, каже Андрій Назаревич, відбувається щодня у Львові, де він мешкає, коли поряд зі старим будинком проїздить трамвай.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Токсичний Слюзар: мер Коломиї втрачає своїх прихильників

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.