Новий заклад у Коломиї: “Кава на Міцкевича”

Власник нової кав’ярні у Коломиї – ветеран АТО. Кава – те, що він любить і вміє робити найкраще. Про це знали побратими на фронті, а зараз і всі мешканці та гості міста над Прутом мають можливість у цьому переконатися. Тож що поєднує каву з блюзом і відомим польським письменником  – розповів Андрій Криштофович.

-З 18 червня “Кава на Міцкевича” почала працювати в тестовому режимі. . Розкажіть детальніше, що означає цей формат для кав’ярні?

-Це означає, що ми поки що експериментуємо з назвою, солодощами, кавою. Тобто, в нас є різні сорти кави та різне обсмаження. Ми даємо людям їх куштувати. Наші постійні клієнти кажуть, яка кава краща, яка – трошки гірша. Так ми вийшли на ту каву, з якою зараз працюємо. Ми вдосконалюємося, хочемо зробити цю кав’ярню на такому високому рівні, щоб люди могли прийти сюди і випити тої кави, якої хочуть. Це – перший заклад, до якого я маю відношення.

Ми можемо щось змінити, наприклад сорт кави. Плануємо поставити ще одну кавомолку, бо є люди, котрі люблять пити 100% арабіку.

Це все буде, але трохи пізніше, бо зараз бракує коштів. Із солодощами те саме. Було два види сирників. Один із них сподобався гостям більше. Ми цікавимося думкою, враженнями людей про той чи інший продукт.

– На сторінці кав’ярні в соціальній мережі Facebook було вказано, що ви відкриті для пропозицій. Які ідеї надходили від коломиян?

-Ми отримали пропозицію холодних напоїв, оскільки зараз літо. Тепер у нас є мохіто, лимонад і кава на апельсиновому соці. ( На крайній випадок, можу зробити фрапе чи айс-лате, – додає донька з-за барної стійки). Я знав, що вони потрібні, цікавився. Люди самі казали, чого б їм найбільше хотілося: чогось безалкогольного. І воно зараз у нас є.

Ми могли стартувати виключно з кави, так приблизно й зробили, та почали підходити до того, що люди питають, чому нема того й того. А в нас є все. Наприклад, у нас є альтернативні види заварювання кави. Серед них – кава по-східному, що вариться в піску. Її рідко замовляють, бо це – специфічні продукти. Був великий бум з альтернативного заварювання кави в Києві. Зараз він починає відходити. До нас воно ще не дійшло, може, вже й не дійде ніколи, але воно є. У Польщі теж є такий вид подачі кави. У нас її замовляють ті люди, котрі вже колись її куштували. Алкоголю поки що немає.

-А буде?

-Не знаю-не знаю (сміється). Наприклад, для того, щоб приготувати справжній айріш кофі, потрібно додати 30 мл справжнього ірландського віскі. Взимку плануємо його готувати. Він легенько п’ється й гарно зігріває.

-Більшість підприємців намагаються відкривати свої заклади в центрі міста. “Кава на Міцкевича” розташована не надто далеко, але на відносно тихій вулиці. Таким був задум чи є інші причини такого розташування?

Я розумію, що якби ми були в центрі, то заробляли б значно більше. Але ідея цього закладу не стільки заробити багато грошей, скільки створити затишок

-В центрі воно класно. Розраховано на те, що туристи приходять, п’ють каву та йдуть далі. Тобто, там значно більший обіг. Але ми хочемо варити та подавати якісну та добру каву. Чому б коломиянам не пити якісну та добру каву? Вони не так далеко відходять від центру, п’ють каву тут, бо їм подобається наша кава. Якби поруч відкрилася ще одна кав’ярня, я вважав би це здоровою конкуренцією. Це означає, що ми повинні тримати якість і навіть пробувати зробити щось краще. Я розумію, що якби ми були в центрі, то заробляли б значно більше. Але ідея цього закладу не стільки заробити багато грошей, скільки створити затишок.

-З якими ще труднощами стикалися, коли вирішили відкрити заклад?

-Складно було, бо ще не встиг двері відкрити, відколи зареєструвався як підприємець, як вже 2 місяці платив податки. Немає ні канікул, як за кордоном, нічого для людей, які починають власний бізнес. Але це не складність, це – прогалина нашого законодавства. Складності хіба фінансові. Сам я б це не потягнув. У мене є напарник, з яким ми працюємо, фінансово він трохи більше може собі дозволити. Так ми й відкрилися.

– Відвідувачі в мережі позитивно відгукуються про інтер’єр Вашої кав’ярні. Як народилася така ідея? Були альтернативи дизайну?

-Спочатку помалювали стіни в білий колір, бо він універсальний. Потім почалися ідеї барної стійки. Треба було зробити її так, щоб вона була зручна та правильна. Зробили. (Правильна, але не зручна: гаряче не став тощо. Але вона гарна: про неї всі так відгукуються – додає донька). А сам інтер’єр – це наша спільна ідея. Ми сиділи, обговорювали  як, що. Ну, кава – банально, до військової тематики теж не хотів повертатись. А старі музиканти та музика… Я люблю музику, мій товариш теж любить музику, яка тут звучить: блюз, джаз. Якщо граєте на фортепіано, можете зіграти. Фішка закладу – хто грає на ньому в тему закладу, п’є каву безкоштовно.

Телевізора не буде однозначно. Це не цікаво. Хтось футбол хоче дивитись, хтось ще щось, а в мене грає тут легка музика і більше нічого не треба.

З ремонтом допомагали та малювали тут це все атовці. Виходили хлопці, які вміють це робити, ремонтами займаються. Перемальовували тут все. Воно й було білим, але треба було освіжити.

-Чи плануєте  у майбутньому навчати військових кавовій справі?

-По можливості хочемо зараз зробити це. Ми зможемо навчити військовослужбовців, які вже закінчили свою службу та хочуть працювати, відкривши кав’ярню. Та це не означає, що на цьому все закінчиться. Ми готові брати якийсь відсоток людей невійськових, але котрі хочуть опанувати таку професію.

Якийсь проектор, можливо, з часом десь поставимо. Для того, щоб можна було показати якийсь ролик, наприклад, про походження кави, як вона росте, скільки коштує там і тут.

-Чи є у вас щось для дітей?

Ми намагалися взяти морозиво, щоб молочні коктейлі робити та таке інше. Але вже 3 місяці чекаємо на той холодильник, а взимку воно навряд користуватиметься попитом. Плануємо взяти вже на весну. Є в нас солодке, соки – щось таке можемо запропонувати.

До нас заходять із дітьми. Тут є де побігати, із цим проблем нема. Але куточок окремий зробити нема де. Нянькою я не є, але, в принципі, як доведеться з дітьми маленькими побавитися – можем пробувати (сміється).

-А як щодо вивіски та реклами закладу загалом?

-Зараз плануємо зайнятися більше рекламою, бо ми цим досі займалися мало.

Був свого часу вибір: вивіска чи кондиціонер. Приорітетом був кондиціонер, бо влітку спекотно. Ті, хто знають, все одно прийдуть, а ті, котрі ще не знають – все одно знайдуть, якщо схочуть сюди потрапити. А кондиціонер був потрібен для того, аби гостям було комфортніше сидіти. Думаю, що вивіску теж колись зробимо.

-У вас уже є постійні клієнти. Чи плануєте десь у майбутньому створити свою кавову мережу?

Ну, це ви дуже далеко… (сміється). Дайте це спробувати хоч якось розкрутити. Звісно, поганий той солдат, що не мріє стати генералом, але про це ще рано говорити. Є деякі напрацювання, думки свої, але це все в майбутньому. Не на цей рік і, думаю, навіть не на наступний. Якщо таке буде, ви дізнаєтеся першими. Де б воно не було, назва буде “Кава на Міцкевича 2”.

Бонус

Під час нашої розмови за сусіднім столиком сидів друг пана Андрія, Петро. Він додав кілька своїх коментарів на тему нашої розмови:

– Я – кавоман із 25-річним стажем. За цей час відвідував різні кав’ярні. Та нічого не заважає мені прийти сюди й випити каву тут, хоч заклад і не на центральній вулиці. Ще й зустріти своїх приятелів, друзів, знайомих, частина з яких теж «мігрує» сюди за мною.

У значній мірі, в нас поширений зараз такий міф, що все погано, й нам погано, й тяжко, й треба десь їхати й лишати це все. Те, що цей заклад зараз функціонує – приклад того, що треба закочувати рукави, бо ніхто нам ні в Коломиї, ні в державі не зробить щось таке добре, як є в Польщі, Німеччині чи в Америці. І на таких людях, як Андрій, тримаються всі нормальні суспільства, що платять потім податки. Приклад людини, яка будує державу, в тому числі. Яка робить маленьку, з точки зору великого, справу. Але вона важлива для всіх.

 Не можна зациклюватися ні на чому. Треба кудись рухатися, щось робити. Я погоджуюся з тим, що кожен із нас будує державу. Я трохи не погоджуюся з тим, що люди не навчилися відповідати за свої слова. Якщо ти  сказав, що ти це зробиш і не зробив – мусиш розвернутися та піти, бо інакше ніякого порядку не буде. Я міг спокійно виїхати за кордон, маю там друзів. Не надривався б і заробляв собі на життя. Але в мене тут сім’я, дитина. Я хочу, щоб ТУТ було так, як закордоном – на високому рівні, – додає Андрій Криштофович.

Випити кави та отримати порцію натхнення ви можете за адресою: вул. Міцкевича, 14/5 (ліворуч студії краси «Hoxton»).

Розклад:

Пн. – пт.: 08:00 – 20:00

Сб.: 09:00 – 19:00

Нд.: 11:00 – 19:00.

Юлія МАРЦІНОВСЬКА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.