Новий закон про середню освіту: що зміниться

Верховна Рада підтримала законопроект “Про повну загальну середню освіту”.

У першому читанні проголосували “За” 229 народних депутатів, передає “УП:Життя”.

Це, як сказала раніше очільниця Міносвіти, “масштабна реформа” середньої освіти Нова українська школа.

У березні 2019 року Лілія Гриневич представила законопроект на засіданні уряду.

Коротко переповідаємо, що він означає.

Індивідуальна освітня траекторія

Документом для учнів передбачені механізми побудови власної індивідуальної освітньої траєкторії.

Це допоможе, наприклад, учням з інвалідністю успішно інтегруватися у життя звичайної школи.

Для дітей, які серйозно навчаються ще й поза школою (наприклад, спортом чи музикою) – це можливість зарахувати отримані не в закладі знання, а вивільнений час використати на домашнє завдання чи іншу роботу.

Учні, які вчаться вдома, зможуть просто зарахувати свої навчальні досягнення та отримати документ про повну загальну середню освіту.

Графіку надала прес-служба Міносвіти

Як це працює

Батьки звертаються із заявою до школи, щоб побудувати індивідуальний навчальний план дитини.

План пишуть разом педагоги, батьки та учень, схвалює педрада та затверджує директор.

Графіку надала прес-служба Міносвіти

Далі для підтвердження знань з предметів, які здобувають поза закладом, проводять звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Якщо йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).

Надалі розвиватиметься й новий освітній простір для дітей.

Закон передбачає, що медіатеки та ресурсні кімнати мають стати нормою для шкіл.

Діти на тривалому стаціонарному лікуванні зможуть отримати захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.

Щоб у школі враховували освітні та психологічні потреби дітей, проект передбачає два адаптаційні цикли: перший цикл – у 1-2 класі, і другий – у 5-6 класах.

Графіку надала прес-служба Міносвіти

Ще один механізм: реальний вибір предметів за вибором.

Зараз все впирається в недостатність годин, тому предмети за вибором де факто визначає школа, а не школяр, пояснює міністр.

Документ дозволяє створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, коли дисципліну слухає не 1 клас, а збірна група з учнів класів однієї паралелі та суміжних класів.

“Особливо це актуально для старшої профільної школи, зміст освіти якої має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини на майбутнє”.

А вчителям що?

За словами міністра, документ передбачає реальну педагогічну автономію у:

• створенні програм,
• розробці власної системи оцінювання та заохочення учня,
• підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

З’являється більше доплат для вчителів – від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами.

Вони зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону зможе встановлювати засновник закладу: область, місто чи район, де розташована школа.

Графіку надала прес-служба Міносвіти

Документ пропонує запровадити педагогічну інтернатуру.

Молодий вчитель, з навчання прийшовши в заклад, отримає наставника, який консультуватиме, скеровуватиме та опікуватиметься благополуччям та розвитком педагога.

При цьому наставник отримуватиме 20% доплату до зарплати за таку супервізію та буде особисто зацікавлений в успіху молодого вчителя.

Графіку надала прес-служба Міносвіти

Проект також передбачає, що всі вчителі пройдуть курси підготовки з домедичної допомоги.

За словами Лілії Гриневич, були випадки, коли діти з різних причин згасали в стінах школи за лічені хвилини, ні медсестра, ні швидка просто фізично не встигали надати їм допомогу.

Тому домедичну допомогу повинні вміти робити усі вчителі.

Законопроект передбачає обов’язковість такої підготовки.

Батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати своїх дітей на уроках.

Загалом же батьки зможуть ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти.

Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над “і” та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.

У новому документі також визначено, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів нового керівника, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія.

Обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація вибору директора. 

Графіку надала прес-служба Міносвіти

Також директор отримає більшу кадрову і фінансову автономію.