Обдаровані. Частина 1: юні художники. Художня студія дитячого центру “Радість” 

У проекті “Обдаровані” хочемо познайомити коломиян із найменшими мистцями міста.

У художній студії “Радість” під керівництвом Ольги Заренок навчаються дітки віком від 5 до 10 років. Студія заснована в 2015 році: 

– Я прийшла сюди працювати після навчання у Львівській академії мистецтв. Тут якраз була вакансія педагога, – розповідає  викладачка, Ольга Заренок. –  Одразу почала розвивати цю студію, як могла. Зараз вона, на мою думку, досить популярна. В перші роки існування до нас були великі черги. Неможливо було записатися – постійно список дітей в резерві. Щойно комусь не виходило ходити – одразу на його місце приходила інша дитина. Починали з однієї групи, зараз у нас їх – 7. Чим менші учні, тим більше я їх зможу навчити.  

В студії вступних іспитів та оцінок немає, в ході пробного заняття Ольга оцінює здібності діток і ділить їх на групи.

Існують групи 5-6 років і 7-10 років. Ми завітали в найстаршу. Ці діти беруть участь у міжнародних і місцевих конкурсах, серед яких “Кіт Ґудзик” Олега Лобурака та бієнале сучасного мистецтва. Вони вже мають перші грамоти. Діти дуже талановиті та беруть участь у всіх можливих виставках. Окрім того, виставляють свої роботи в холі заклалу та соціальній мережі. Одним словом, навчаються. 

Сама Ольга захоплюється своєю роботою: 

– Вони вже знають таке, що десь у класі 2-3 художньої школи починають вчити: пропорції, різні традиційні та нетрадиційні техніки тощо. Я ними дуже пишаюся. Це мої діточки, любов моя (сміється). Хтось таки пов’яже з цим своє життя, бо я бачу в них талант. Наприклад, щороку маю вступників до художньої школи. На вступних іспитах батьки та вчителі дивуються, що вони кмітливі настільки. Для моїх дітей це не страшно. Я розкриваю їм тут усі секрети художників, які можна та не можна (сміється). Дуже часто даю завдання, спрямовані на дизайн, щоб вони не зациклювалися на самому малюванні, як такому. 

Рисунок, живопис, графіка та нетрадиційні техніки (монотипія та кляксорафія) – техніки, в яких уже вміє працювати старша група. 

Тепер трошки ближче познайомимося з майбутніми мистцями. 

Анастасія Кошкіна навчається в 4 класі школи № 9. Малювати її навчила мама. Вона ж записала в студію 3 роки тому. Дівчинці цей вид мистецтва подобається. Захоплення з’явилося ще в дитячому садочку. В майбутньому вона планує вступати до художньої школи. 

– Настя в нас молодець. Вона й на теніс ходить, – хвалиться вчителька. 

А ще дівчинка відвідує уроки танців і музики. Встигає добре вчитись і всі гуртки поєднувати без проблем.

Анастасії Клапчук – 9 років, вона – учениця 4 класу. Дівчинка мешкає в Матеївцях, тож щодня долає неблизький шлях до студії ось уже 2 роки: 

– Після школи я одразу сідаю на автобус і їду до мами на роботу. Там вчусь і йду в “Радість”. 

Батьки записали в студію, бо дуже багато картин Настя малювала вдома. Коли хресна мама дізналася про цей гурток, одразу записала похресницю. Через рік дівчинка планує вступати до художньої школи. Юній майстрині часом ідеї робіт приходять навіть у снах. 

Марії Коротушак – 9 років. Вона навчається в 3 класі школи № 1. До студії ходить уже 3 роки. Відвідує уроки музики й англійську мову. Всі гуртки легко поєднує з навчанням у школі: 

– Я дуже люблю малювати. Не завжди купую дорогі матеріали. Сама не хочу, бо спочатку тренуюся на маленькому, аж тоді – на великому. Вже маю роботу на дуже великому папері (більшому, ніж А3). Хотіла б стати художником. У художню школу вступатиму. Люблю працювати в усіх техніках, особливо абстракції. Я не дуже люблю чорно-білі кольори. Рівняюся на Олю. 

– Під час Міжнародного бієнале Марічка розвела на столі фарби з водою, приклала аркуш паперу, зробила такий відбиток-монотип, підняла – а там така абстрактна картина. Це було супер, – ділиться спогадами викладач. 

Дарина Сергенюк навчається в 2 класі. В студії навчається з 2015 року. Тоді дівчинці було всього 5. Вона – одна з найперших учениць тут: 

– Я люблю малювати одяг. Думала, може стану дизайнером, але хочу бути художником. А ще я люблю вирізати та клеїти. Відвідую англійську та математику. Від дитинства малювала, тому прийшла сюди. 

Поєднувати гуртки та добре навчатися дівчинка встигає. Далі планує вступати до художньої школи. 

– Більше люблю малювати кольорові картини. Улюблена техніка – графіка. Улюблений художник – Оля. 

Вероніці Рибчанській – 10 років. 3 із них вона ходить до студії. Навчається в 5 класі школи № 2. Записатися на малювання було особистим рішенням дівчини. Окрім цього, має ще додаткові заняття з англійської мови. Школу з гуртками поєднувати їй не складно. Вероніка надає перевагу роботам у кольорі: 

– Коли є яскраві кольори, то все добре, без них було б невесело. Улюблена техніка – кляксографія. 

Батьки захоплення доньки схвалюють.

Чи пов’яже дівчина своє життя з малюванням – ще не знає. 

Софія Козарук навчається в Заболотівському ліцеї. Дівчинці – 9 років. До студії ходить уже 3: 

– Я змалку любила малювати. В мене були фарби, акварелі. Дуже багато часу малювала, тож мама вирішила віддати мене сюди. В мене є багато пензликів, я малюю вдома на акварельному папері. Улюблена техніка – графіка, кольорова гама – чорно-біла. Мені більше подобається стиль ретро. Планую вступати в художню школу. Ким буду в майбутньому – ще не обдумала. Можливо, дизайнером одягу. Зараз ходжу ще на англійську, планую піти на плетіння гачком. З навчанням поєднувати не важко. 

Богданові Рогульку – 9,5 років. Він – учень 4 класу школи № 2. До студії ходить близько двох років: 

– Я давно вже хотів малювати. Потім мамина знайома розповіла нам про це місце й мама мене записала. Дорогі матеріали купуємо нечасто. Поки ще не знаю, ким хочу бути, але вступатиму до художньої школи. Моя робота в майбутньому буде пов’язана з малюванням. Люблю ще ліпити вдома сам. Школу з хобі поєднувати вдається. 

– Бодя брав участь у конкурсі кота Ґудзика, де посів перше місце та виграв поїздку до Угорщини, – додає Оля. – Він дуже раціональний і, на мою думку, був би гарним архітектором: дуже добре мислить і знає, як намалювати. Все в нього має бути рівно, під лінійку, ідеально – дуже грамотно все вимальовує. Орігамі робить – щось таке точне, складне. 

Богдан більше любить кольорові картини. Улюблена техніка – графіка. Рідко хлопцеві сняться майбутні роботи, але йому вдається перенести їх у реальне життя. 

– Насправді, в багатьох із них є гуаш, акрил,  – доповнює Ольга. – Вероніка, наприклад, часто малює на полотні. 

Вартість навчання – 480 грн. на місяць. Всі матеріали, якими користуються на уроках діти, видають їм безкоштовно: 

– Батькам дуже вигідно сюди ходити, бо, оплативши абонемент, діти отримують доступ до професійних матеріалів безкоштовно. 3 місяці ми тримаємо їхні малюнки на виставці, а потім роздаємо додому, наприкінці кожної пори року. 

Домашнього завдання теж немає – все роблять на уроках. За бажанням, батьки купують дітям пензлі чи фарби, якщо бачать у дитини щире захоплення. 

Двоє учнів уже перейшли до художньої школи. За словами батьків, діти сумують за студією. Проблем у них у художній школі немає, викладачі ними дуже задоволені. 

– Окрім малювання ми ще займаємося тут іншими предметами: й про ОБЖ говоримо багато, й природознавство, – жартує Ольга. – Дуже вільна атмосфера, не так строго, як у школі. Руки в нас працюють, а ротики живуть своїм життям. Навіть у відносинах педагог-дитина немає строгих границь. До педагогів у закладі звертаються на ім’я. Це зближує дитину й учителя. Все, що я можу про них сказати – вони дуже багато чому навчились. Я бачу, як вони виросли. Коли прийшли – ще не знали, не вміли, а тепер які роблять малюнки! Вони мені деколи такі ідеї дають, що сама дивуюся (сміється). Багато їм дає те, що вони мають доступ до Інтернету. Вони багато дивляться відео, сидять на YouTube, всі підписані на Instagram і це – вже не новина. Вони дивляться, як робити те чи інше, це їм дуже допомагає. 

Юлія МАРЦІНОВСЬКА

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обдаровані. Частина 1: юні художники. Ольга Вишиванюк.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.