Подалі від мегаполісів: 5 найкрасивіших місць у Карпатах від Ukraїner

Ретрити в горах, польоти на параплані, поїздка на «карпатському трамваї» та інші місця, про які ви могли не знати у лонгріді The Village Україна.

«Хата-Майстерня» стала таким собі контактним майданчиком, адже люди, які живуть у містах і потрапляють сюди, часто мають змогу побути в інших реаліях, зокрема поспілкуватися із місцевими, які виготовляють щось своє: шкарпетки, наливки, сири, та побачити, як це все робиться. Це простір для комплексного навчання, де проводять тренінги, семінари, табори та ретрити. Тут кожен може побути собою: посеред гір, у комфорті та затишку.

«Хата-Майстерня» – простір, що формує спільноту

Вигода

У карпатському селищі Вигода з населенням 3,5 тисячі осіб уже понад століття стартує маршрут однієї з унікальних, досі збережених вузькоколійних залізниць. Створена для перевезення деревини, вузькоколійка пережила дві світових війни та змінила безліч господарів. За цей час вона стала не лише промисловим, а й туристичним об’єктом, навколо якого нині активно розвивається інфраструктура.

Маршрут потяга починається у Вигоді і пролягає в горах, уздовж мальовничої річки Мізуньки. Туристичні поїздки відбуваються щовихідних. Є два варіанти маршрутів. Класичний, чотиригодинний – від Вигоди до станції Дубовий Кут і Мізунських водоспадів.

Гірський маршрут разом із зупинками займає 8 годин – з Вигоди через Ширковець, Старий та Новий Мізунь, Дубовий Кут, Солотвинське лісництво, Миндунок. Окрім прекрасних краєвидів за вікном, тут дивують і спеціальною театралізованою екскурсійною програмою, де багато пісень, історій та жартів.

У квітні 2016 року у Вигоді з’явився музей, що не має аналогів в Україні. Яскрава та світла двоповерхова будівля, колишня резиденція барона Поппера й одна із найстаріших будівель у селищі, а тепер – інтерактивний музей Вигодської вузькоколійки. Кожна експозиція вимагає активної взаємодії. Тут можна залізти в лисячу нору чи пташине дупло або ж покерувати потягом. Відвідувачів ознайомлюють з історією та природою краю, зокрема лісопереробного тартаку, розповідають про життя етнічних бойків, їхню культуру і традиції. Туристи також мають змогу побачити унікальний фільм про історію Вигодської вузькоколійки.

Вигодська вузькоколійка, або «Карпатський трамвай», має ще одну особливість – пісня гурту «Піккардійська терція» під назвою «Старенький трамвай» написана саме для цього маршруту. Учасники гурту створили її після поїздки вузькоколійкою.

Гірська вузькоколійка: Карпатський трамвай

Луквиця

Карпатський авіатор Степан Красілич зробив у рідному селі Луквиця летовище та базу для навчання основ авіації. Щоліта тут проводять пластовий табір «Чота крилатих». Табір засновано понад десятиліття тому. Програма змінюється щороку відповідно до новообраної легенди. Серед обов’язкових гуртків: аеродинаміка, правила повітряного руху, парапланеризм, дельтапланеризм, авіамоделювання, будова й конструкція літальних апаратів, авіаційна метеорологія.

На території летовища в Луквиці стоїть вертоліт МІ-2, який уже давно не в робочому стані. Його тут використовують як тренувальний апарат. На тренажері можна увімкнути різноманітні ефекти: від звичайного гудіння вертольота до симуляції увімкнення правого й лівого двигуна. Усе це, щоб зробити імітацію польоту більш наближеною до реальності. Авіаційний тренажер дає змогу обрати кінцевим пунктом будь-який аеропорт світу.

Після засвоєння теорії та успішного проходження наземної підготовки учасники допускаються до польотів. Федерація парапланерного спорту України надала «Чоті крилатих» право присудження ступеня пілота-початківця. Тож табір дає молоді можливість стати на крок ближчими до неба.

У рамках табору Степан Красілич також проводить Всеукраїнській фестиваль мотопарапланеризму. Учасники мають змогу побачити пілотаж на парапланах, мотопарапланах, паратрайках, дельтапланах і мотодельтапланах.

Справа життя – найвища злітна смуга

Яворів

Здавна село Яворів на Гуцульщині прославляли своїми роботами народні майстри. Тут поширене писанкарство, вишивка та різьблення по дереву. Однак є в Яворові й дещо особливе. Це ліжники – ткані вироби з овечої вовни, зазвичай із візерунком, які мають пухнастий ворс з одного або двох боків. Їх ще називають гуцульськими ковдрами. Ліжники поширені в побуті: ними накривають ліжка, лави, вкриваються взимку.

У багатьох жителів Яворова вдома стоять верстати для ткання ліжників, тому місцеві змалечку залучені до роботи. Зараз виготовляють ліжники на будь-який смак: двоспальні, зі складними візерунками, різнокольорові.

В Яворові 15 років поспіль проходить творча лабораторія пленеру, яку організовує кафедра художнього текстилю Львівської академії мистецтв. Головна мета пленеру – познайомити учасників із традиційним мистецтвом, показати, що народна творчість може бути сучасною і модною. Митці діляться своїм творчим баченням і доробками, міксують техніки, матеріали, тим самим відкриваючи щось нове.

Мистецтво ліжникарства приваблює не лише українців, на пленери приїздять учасники з багатьох країн. Були гості зі Швейцарії, Австрії, Німеччини, Індії.

Туристів приваблює природа й пам’ятки Яворова. А на згадку про це місце гості часто купують ліжники. Популярні й хідники – вузькі килими на стіну чи підлогу. Їх також виготовляють із вовни на верстаті.

Карпатський ліжник – винахід гуцулів

Давно мрієш про нову машину?
Завітай в SDetailing – і забирай свою наче з салону.
Ми пропонуємо:
Полірування авто
Полірування фар
Полірування декоративних вставок салону(демонтаж-монтаж)
Полірування колісних дисків
Хімчистка салону
Поклейка вінілових та антигравійних плівок
Часткове полірування кузова(полірування царапин)
Антихром

Займайтеся своїм життям, а не своїм авто👌🏻
Телефон для запису,та консультації:
📱 0(95) 93 91 304
📱 0 (73) 206 24 37

Архітектори зводять будинки за різними технологіями та постійно шукають натуральні матеріали. Зараз найбільш популярними є солома, коноплі, нафта та глина. Сюди приїжджають охочі переконатися у доцільності екологічних технологій, відчути матеріали на дотик.

Подружжя запрошує перфекціоністів пожити й зрозуміти, чи підходить їм така позиція і ставлення до речей.

Славське. Експериментальне екобудівництво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

nineteen + one =