Для того, щоб відрізнити справжні соціологічні дослідження від фейкових, журналістам слід звернути увагу на тривалість діяльності дослідницьких центрів, реєстрацію в національних і міжнародних асоціаціях, а також зазначення в дослідженні інформації про вибірку респондентів і похибку.
Про це розповів заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха під час пресконференції за участі провідних українських соціологів та упорядників «Бази псевдосоціологів» від Texty.org.ua, яка відбулася в Укрінформі 15 жовтня.
Давно мрієш про нову машину?
Завітай в SDetailing – і забирай свою наче з салону.
Ми пропонуємо:
Полірування авто
Полірування фар
Полірування декоративних вставок салону(демонтаж-монтаж)
Полірування колісних дисків
Хімчистка салону
Поклейка вінілових та антигравійних плівок
Часткове полірування кузова(полірування царапин)
Антихром
Займайтеся своїм життям, а не своїм авто👌🏻
Телефон для запису,та консультації:
📱 0(95) 93 91 304
📱 0 (73) 206 24 37
«Журналіст має з’ясувати кілька речей. Важливо – це термін перебування соціологічної групи на ринку. Далі – наявність реєстрації при міжнародних чи при національних асоціаціях, маркетингових і соціологічних, і це вже показник реального професійного статусу», – зазначив Головаха.
Також до важливих критеріїв, за його словами, належить наявність в описі дослідження інформації про вибірку та похибку, бо якщо її немає, то «відразу можна сказати, що це фейкове дослідження».
«Причому, коли пишуть про помилку (похибку, – ред.), відразу бачу, це професійна людна чи ні. Можна про цю помилку по різному написати. Наприклад, “помилка 3%” – і все, мені відразу зрозуміло, що це несерйозна організація, тому що нема помилки в 3%,» – уточнив експерт.
Водночас він радить звертатися за допомогою в з’ясуванні цих деталей до фахових структур на зразок Соціологічної асоціації України, до комісії з питань професійної етики або ж до провідних експертів у галузі.
«Ми не шкодуємо свого часу для того, щоб пояснити, кому можна довіряти, а кому – ні. Але це потрібно, бо саме журналісти відповідальні за поширення фейкової інформації. Жодні соціологічні центри не зможуть нічого зробити, якщо їм не прийдуть на допомогу різні журналістські спільноти», – наголосив він.
Читайте також: 20 нововведень міського голови Ігоря Слюзара. 1 частина
