Рік безвізу. Що змінилось для українців?

Відкрита Європа

Безвізовий режим для українців діє до 30 країн Шенгенської зони. Зокрема, країн Євросоюзу, крім Великої Британії та Ірландії, а також Швейцарії, Ліхтенштейну, Ісландії та Норвегії. Відповідно до правил безвізу, українці можуть перебувати в цих країнах із закордонним біометричним паспортом 90 днів на кожні 180 днів.

За рік можливістю поїхати до Шенгену без візи скористалися 500 тисяч українців. За статистикою Державної прикордонної служби, особливий ажіотаж спостерігався у перші місяці дії безвізу, тоді до ЄС їхало до 80 тисяч українців на місяць. На квітень 2018-го цей показник складає близько 26 тисяч. Проте, за словами речника відомства Олега Слободяна, напередодні сезону відпусток прикордонники готуються до нової хвилі мандрівників.

Найчастіше туристи з України подорожують до ЄС літаком, найменш популярні подорожі морем. Своєрідним “вікном до Європи” для українців залишається Польща: саме через її кордон їздить більшість наших громадян; найменший потік туристів через словацький кордон.

Щодо відмов на в’їзд до ЄС, якими лякали українців, то вони не стали масовими. У 2017 році їхня кількість склала 37 тисяч, тобто трохи більше 9% від усіх безвізових туристів. Серед причин – відсутність документів, неможливість підтвердити мету подорожі, а також спроби проїхати до ЄС після порушення міграційних правил однієї з країн.

Аналітик ГО “Європа без бар’єрів” Катерина Кульчицька розповідає, що це типові помилки туристів, і якщо людина на кордоні не може пояснити, навіщо їде до Євросоюзу, це може викликати підозри в прикордонників. Водночас більшість українців успішно користується привілеями безвізового в’їзду.

“Найбільша реальна перевага – можливість подорожувати без необхідності отримання візи. Маєш біометричний паспорт – тобі відкриті кордони. Не потрібно вистоювати у чергах у консульських відділах, витрачатися на послуги”, – зауважує голова підкомітету Ради з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та ЄС Оксана Юринець.

Звичка подорожувати

Експерти зауважують, що безвіз з ЄС істотно вплинув на звички українців подорожувати. Згідно з даними соціологічного дослідження КМІС, частка українців, які протягом останніх років хоча б раз їздили до ЄС, збільшилася з 9% до 11%. При цьому серед мешканців східних областей цей показник виріс у 4 рази – з 2% до 9%. Щодо майбутніх планів, то з огляду на безвізовий режим більш ніж у два рази зросла кількість тих, хто збирається найближчим часом відвідати друзів і рідних у Європі – з 8% до 21%.

Власне, за останній рік зросла кількість не тільки охочих поїхати до ЄС, а й можливостей, як саме це зробити. Зокрема, авіакомпанія Wizz Air відкрила нові рейси з Києва до Відня, Берліна та Франкфурта-на-Майні, а також зі Львова у німецький Дортмунд, а також польські Гданськ і Катовіце. З вересня цього року з Києва почне літати довгоочікуваний ірландський лоукостер Ryanair. За словами виконавчого директора авіакомпанії Майкла О’Лірі, надалі компанія планує зайти ще до п’яти українських міст.

Крім того, українці стали частіше подорожувати до країн ЄС потягами. За статистикою Укрзалізниці, у 2017 році в міжнародному сполученні Україна – ЄС було перевезено у 5,5 разів більше пасажирів, ніж у 2016-му. Потягами за кордон подорожували 205 тисяч пасажирів. Загалом з України курсують потяги до шести країн Євросоюзу. Окрім швидкісних поїздів до Перемишля та Холму, щодня пасажирські поїзди відправляються до Варшави, Вроцлава, Братислави, Праги, Будапешта та Бухареста. І це не межа.

“У графіку руху пасажирських поїздів на 2017/2018 роки ми розширили мережу маршрутів до країн ЄС. Пасажири мають змогу подорожувати до Угорщини, Польщі, Словаччини, Болгарії, Румунії, Австрії, а до Чехії з пересадкою на станції Кошице на поїзд № 240 Кошице – Прага. Ми працюємо з колегами з інозалізниць для створення можливості продажу квитків через інтернет на поїзди міжнародного сполучення”, – розповідає про подальші плани в.о. голови Укрзалізниці Євген Кравцов.

Міфи про нові правила Шенгену

Попри те, що особливих порушень з боку українців впродовж року не було, час від часу з’являються чутки про можливе скасування безвізу. Одна з останніх таких новин була про те, що ЄС змінює правила в’їзду для українців і тепер за безвіз доведеться платити. Насправді ж ідеться про проект міграційної реформи ЄС, який стосується не тільки українців, а й усіх громадян країн поза ЄС. Він передбачає запровадження електронної анкети, яку мандрівники мають заповнювати за 96 годин до поїздки. Вартість авторизації – 7 євро. Вона необхідна для перевірки за базою Європолу та Інтерполу. Проте ці 7 євро не будуть стягувати перед кожною поїздкою, дозвіл на в’їзд діятиме 3 роки або ж до закінчення терміну дії паспорта.

“Безвіз ніхто не скасовує і не робить його платним. Ідеться про систему, яка дозволить ЄС убезпечитися від небажаних гостей – криміналітету, терористів тощо. Це лише проект. Якщо рішення ухвалять, то воно стосуватиметься не лише України, а всіх третіх країн, які мають безвіз із ЄС. Думаю, ця система допоможе нашій спільній із сусідами безпеці і не стане перешкодою вільних подорожей для законослухняних громадян. Якщо ви не злочинець – хвилюватися немає жодних причин”, – пояснює віце-прем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

З нею погоджується Оксана Юринець. За словами депутата, аби пропозиція так званої платної авторизації у країнах ЄС набула чинності, її ще мають ухвалити Європарламент та Рада ЄС. Тож якщо система і запрацює, то не раніше 2021 року.

Про те, що звичайним українцям нема чого хвилюватись, неодноразово казав і Президент Петро Порошенко.

“Не слухайте тих, хто намагається накаркати про призупинення безвізу. Це те ж саме коло “прогнозистів”, які пророчили, що нам його ніколи не дадуть. Більше того, писали листи, зверталися до країн-членів ЄС з проханням не надавати нам безвізовий режим, – підкреслив глава держави. – Я не допущу жодних дій, які дали б підстави поставити під сумнів наше право на безвіз”.

Як показує досвід першого безвізового року, українці – законослухняні і порядні мандрівники. Тож у Європейському Союзі нас раді вітати.