Святе Письмо з розважанням на 13 вересня

Наталія Павлишин й ДивенСвіт презентують:

 

Друге Послання Апостола Павла до Корінтян 11, 5-21.

  1. 5. Браття, гадаю, що я нічим не нижчий від тих «архиапостолів». 6. Хоч я і неук словом, але не знанням, як ми вам перед усіма та в усьому показали.
  2. 7. Невже я допустився гріха, смиряючи себе самого, щоб вас піднести вгору: вам бо проповідував я даром євангеліє Боже? 8. Інші Церкви я оббирав, беручи від них плату, щоб вам служити. І коли був у вас і терпів нестачу, я не був тягарем нікому, 9. бо мені у моїй нестачі помогли брати, що прийшли з Македонії. У всьому я вважав на себе, щоб вам не бути тягарем, та вважатиму й далі. 10. Як істина Христова в мені, хвали цієї ніхто в мене не відніме у сторонах ахайських! 11. Чому? Хіба я не люблю вас? Бог те знає. 12. А що роблю, те робитиму й далі, щоб не дати ніякого приводу тим, що шукають приводу, щоб бути, як ми, у тому, чим хваляться. 13. Такі бо – лживі апостоли, робітники лукаві, що вдають із себе апостолів Христових. 14. Воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла. 15. Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведности. Кінець їхній буде за ділами їхніми.
  3. 16. Знову кажу: нехай ніхто мене не вважає за безумного! А як ні, прийміть мене за безумного, щоб і я міг трохи похвалитися. 17. Що я кажу, кажу те не в Господі, але немов у безумстві, що дає мені відваги хвалитися. 18. Тому що багато інших хваляться з причин тілесних, я також буду хвалитися, 19. бо ви радо терпите безумних, самі такі розумні! 20. Ви терпите, коли вас хто неволить, коли хто об’їдає, коли хто обдирає, коли хто ставиться до вас ізгорда, коли хто б’є вас в лице! 21. На сором вам кажу, якими слабкими себе показали.

Послання Апостола Павла до Євреїв 9, 1-7.

  1. 1. Браття, перший завіт мав також свої установи щодо служби і мав святиню земну. 2. Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби предложення; він зветься Святе. 3. За другою завісою був намет, званий Святе святих, 4. зо золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, що був увесь покритий золотом; у ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. 5. Зверху же над ним були херувими слави, що крильми отінювали престол умилостивлення. Але про це не час тепер говорити докладно.
  2. 6. І от як усе це так було уряджено, в перший намет увіходили завжди священики, виконуючи службу; 7. в другий же раз на рік – лише первосвященик, і то не без крови, яку приносив за свої і людські провини.

Євангеліє від Марка 4, 1-9.

  1. 1. Одного разу почав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, і він увійшов у човен та сидів у ньому, на морі, і ввесь народ був на землі при морі. 2. Він багато навчав їх у притчах, і говорив до них у своїм навчанні:
  2. 3. – Слухайте: ось вийшов сіяч сіяти. 4. Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його. 5. Інше впало на ґрунт каменистий, де не було багато землі, і вмить зійшло, бо земля була не глибока. 6. Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висохло. 7. А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, і воно не дало плоду. 8. Ще інше впало на добру землю і, вигнавшись гарно вгору, принесло плід: одне у тридцять, одне у шістдесят, а одне у сто разів більше.

Євангеліє від Луки 10, 38-42; 11, 27-28.

  1. 38. В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. 39. Була у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталася, услуговуючи всіляко. Підійшла вона й каже:

– Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені помогла.

  1. 41. Озвався Господь до неї і промовив:

– Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. 42. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.

  1. 27. Коли він говорив це, якась жінка підняла голос з-між народу і сказала до нього:

– Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили. 28. Він озвався:

– Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його.

Марка 4, 4: Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.