Тет-а-тет : Ігор Слюзар – про мрії, найцінніший момент у житті, перспективи Коломиї та достойне життя

В рубриці “Тет-а-тет” читайте про мрії дитинства, найцінніший момент у житті, досвід та поради від діючого Коломийського міського голови Ігоря Слюзара.

Стабільні запитання про бюджет, витрати та політику ставлять усі, але цікаво знати  й те, якою є людина “без посади”, а точніше – якою її зробило життя і що вона цінує.

Ігор Слюзар народився у Львові, закінчив Львівський політехнічний університет за спеціальністю «інженер-електрик», вік – 55 років, двічі перемагав на виборах Коломийського міського голови.

Про інтервю домовилися заздалегідь, хоча воно і не стосується теперішньої посади напряму, але все ж спілкуємося у кабінеті міського голови, у якому незмінний сигаретний аромат.

–  З чого  починається Ваш день, Ігоре Богдановичу?

–  З роботи.

– Ви ночуєте на роботі?

– Звісно, ні ( посміхається). Мій день розпочинається вдома, допомагаю дружині збирати дітей до школи.  Оля (6 років) та Олег (7років) навчаються у ліцеї, а Катерина (14 років) у гімназії. І далі 10 – 12 годин на роботі.

–  Ранок з дітьми – це щасливий ранок. А ким Ви мріяли стати у дитинстві? 

– Хм…пригадую, що хотів бути спортсменом. Я займався легкою атлетикою. Виступав на різних змаганнях і заробляв у 9 класі так, як моя мама на роботі.

– Спортсменом так і не стали, чому?

– Не знаю, у 9 – 10 класі прийняв рішення, що не хочу йти у професійний спорт і вступив до Львівської політехніки на спеціальність «інженер-електрик».

– Ще маєте якусь освіту?

– Ні. Життя шляхом у 55 років – кращої освіти нема.

 – Якби щось могли змінити у своєму житті, зробили б це?

– Я – фаталіст. Це неможливо. Нічого б я не змінював. Ніколи не шкодую про те, що зробив. Я роблю висновки.

– Про що сьогодні мріє Ігор Слюзар?

– Побачити внуків від найменших дітей.

– Якою є Ваша найкраща мить життя?

– Коли у пологовому взяв сина на руки.

– Ви були присутні на пологах?

– Так, дружина хотіла, щоб я був поруч. Не розумію, чому чоловіки не йдуть на пологи, це велика підтримка жінці.

– Найбільша проблема людства?

– Невміння домовлятися, що породжує конфлікти, війни. Точніше, людина не чує іншу людину. Невміння почути.

– Що Вам допомагає у роботі?

– Мені дуже подобається ця робота. Це основна моя робота і хобі. Допомагає віра, що я можу щось змінити.

– Чим для Вас є політика?

– Річ, яка заважає у роботі. Але повинен нею займатися.

– Якою бачите Коломию у найближчому майбутньому?

– Розвинуте промислове місто. Коломию потрібно розвивати, як промисловий центр. Тоді і туризм, і культура буде.

– Окрім роботи, яке заняття до душі?

– Дуже люблю гірські лижі.

– Катаєтесь всією сімєю?

– Так, дружина підтримує мене, і діти. Тому це повноцінний сімейний відпочинок.

– На яких гірсько-лижних курортах відпочиваєте?

– Немає великих гірсько-лижних курортів, де б я не був. Австрія, Швейцарія та Італія. Ну і, звісно, наш Буковель не поступається тим курортам.

– Окрім гірських лижів, спортом займаєтесь?

– Практично ні, немає часу.

– А як же ж здоровя?

Тьфу-тьфу-тьфу. Поки не підводить. Бачте, курю і каву п’ю.

Каву любите?

Я її з 12 років п’ю. У мене в сім’ї усі каву пили. Я жив у Львові на вулиці Вірменській. Сам Бог велів мені каву пити.

–Раз так, то де у Коломиї пєте каву? Є улюблений заклад?

Улюблена кава у мене в кабінеті і вдома.

–Чим займалися Ваші батьки?

Мати – телефоністка, батько – механік. Прості люди.

–Маєте ще когось близьких рідних?

Старша сестра живе у Львові і мама теж – цьогоріч вона відсвяткувала 80 років. Батько, на жаль, уже помер.

–Ви побували в багатьох країнах світу, яка імпонує Вам найбільше?

Якщо брати по роботі і порівнювати роботу міського голови – то, безумовно, Канада найкраща. Все продумано, політик займається політикою. Господарник – господаркою.

–Чи хотіли б жити за кордоном?

Ні, жити за кордоном я б не зміг. Нема драйву, все дуже спокійно. Якщо маєш стабільну роботу, то будеш достойно жити. У нас можеш мати три роботи, а достойно жити не зможеш.

–Чому така різниця?

Я вважаю, що до 2014 року ми залишалися Радянським союзом, або Незалежною Україною з системою правління Радянського союзу.

І тільки зараз почали змінювати все в правильному напрямку. За років п’ять буде вибух – економічний, і люди стануть краще жити.

Я не прихильник провладних політичних партій, але вважаю, що усі кроки зроблено вірно. Політична воля на зміни є.

–Скількома мовами володієте?

Українською, польською та російською.

–English?

Ні, не володію і дуже шкодую, що не вчив у школі цю мову. На благо, маю програму на телефоні і потрохи вчу. Та більше вчу юриспруденцію. Взагалі у 55 років важко вчитися…

–Що б хотіли сказати молоді?

Щоб вони себе знайшли в Україні. Хоч відкриті кордони і багато людей їде, але економічна ситуація буде змінюватися. Такий період переживало багато країн.

–А як повернути тих, хто виїхав?

Вони самі повернуться. Шкода, що перші хвилі еміграції в 90-х не повернуться, бо задовго тривав той перехідний період. Економіка держави зміниться, і в Україні буде легше жити.

–Найвидатніший момент в історії України?

Революція Гідності та Акт проголошення Незалежності.

–Завдяки чому вдається перемагати на виборах? Маєте особливий підхід до людей?

Ні, це технології. Велика кількість кандидатур. Великий недолік – це те, що немає кандидата, який би взяв усі 90% і отримав би довіру.

 

Спілкувалася Олександра ОЛІЙНИК

 

Деякі фото з сторінки Facebook міського голови.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.