В Україні штрафуватимуть за цькування

І полягають вони не лише в тому, що цькування нині термінологізовано словом “булінг”. Загалом можна виділити чотири характерні риси українського шкільного цькування.

Перший момент – це жорстокість дітей, яка межує із садизмом. Другий – фільмування побиття (і мало чи не тортур). Ці дві речі складно усвідомити тим, чия вікова категорія – 40+, адже навіть якщо у шкільному дитинстві людей середнього віку й траплялися бійки з однокласниками, вони не переходили певних меж. І вже точно ніхто не фіксував на відео і не викладав у YouTube момент відвідин школярами туалету. (Нещодавно відома телеведуча розповіла у Facebook, як її син-першачок не ходить до вбиральні через те, що старші хлопці знімають його випорожнення – ідея, що, здається, апріорі не могла спасти на думку ментально здоровим людям).

Третій момент – вплітання у булінг фінансових мотивів, і четвертий – участь у цькуванні дитини дорослих. Ці моменти, як видається, властиві тільки Україні, бо дрібні корупційні діяння під назвою “збір грошей на потреби класу” (гірший варіант: “на подарунок вчителям) є суто нашим явищем. Випадок із “харківським тортом”, коли дитину поставили перед дошкою і змусили дивитися, як однокласники наминають страви з “солодкого столу”, прекрасно проілюстрував глибочезну прірву, у якій ми всі перебуваємо. Безперечно, цей скандал став особливо резонансним саме через участь у ньому дорослих – класного керівника та так званої “батьківської трійки”, члени якої свідомо принижували 10-річну дівчинку.

Тепер же, якщо тільки парламент ухвалить новий закон про запобігання булінгу, подібні “трійки” (від яких так і відгонить сталінізмом) перестануть вибивати гроші з батьків, шантажуючи їх сльозами дітей. Документ передбачає штрафи до 3,5 тисяч гривень, які платитимуть не лише батьки переслідувачів, але й дорослі булери – передусім, вчителі, які або самі знущаються з дітей або заплющують очі на таке знущання.

Масштаби проблеми

А загалом дівчинка з Харкова, яка не отримала торт, ще дешево відбулася, даруйте за такий цинізм. Бо траплялося й так, що випадки булінгу оберталися не лише душевним, а й фізичним каліцтвом. Про це – трохи згодом, а поки – цифри, які унаочнюють проблему. Отже, Україна сьогодні – в першій десятці країн Європи за поширеністю шкільних цькувань серед 11-15-річних школярів. Вона залишила далеко позаду не лише соціально благополучні Данію чи Норвегію, але й, приміром, Угорщину та Грецію. Такі дані наводить ВООЗ. А за інформацією ЮНІСЕФ, минулого року 67% українських дітей були або жертвами, або кривдниками, або свідками булінгу. Чверть із них безпосередньо зазнали цькувань. 48% цих дітей нікому не розповіли про пережите.

За офіційними даними, минулого року від булінгу постраждало 67% дітей, але насправді статистика може бути ще гіршою, адже далеко не всі готові говорити про факти знущань або навіть визнавати їх

Ще цифри: минулого року в українських школах зафіксували близько 109 тисяч звернень до психологів через цькування. Водночас до фахівців йшли як самі учні, так і батьки із вчителями. Про це заявила гендиректор Директорату інклюзивної та позашкільної освіти Міносвіти Лариса Самсонова. Як зазначається, 39% з усіх звернень надходили від дітей, 29% – від вчителів, ще 5% – від сторонніх людей, а решта – від батьків. Зі слів Самсонової, статистика повідомлень про булінг у школах зросла, однак у відомстві не вважають це украй негативним фактором.

В Україні зросла статистика звернень про булінг у школах

Втім, у відомстві можуть вважати все, що завгодно, але навіть країна, де п’ятий рік йде війна, інколи здригається від “мирних” забав дітей та підлітків. До харківського “кейсу” додамо ще трохи шкільного хорору: 31 липня в Одесі неподалік школи група дівчат-підлітків жорстоко побила ровесницю. Відео про це з’явилося у соцмережах і спричинило обурення одеситів, повідомляла “Думская”.

Особливою жорстокістю відрізнялася лідерка групи. Схопивши дівчинку за волосся, вона нещадно завдавала ударів ногами і кулаками. Потерпіла не чинила жодного спротиву,
– йшлося у сюжеті.

Загалом же на місці події перебували близько 10 осіб, зокрема, і хлопці. Вони спостерігали за нападом і “давали рекомендації”, куди і як краще бити. Крім того, вони знімали те, що відбувалося, на телефон.

У сучасній підлітковій жорстокості найстрашнішою, мабуть, є байдужість тих, хто стає свідком знущань. Ба навіть не просто байдужість, а зацікавлене споглядання за розправою над однолітками чи молодшими дітьми. Свідки були і в тому моторошному інциденті, коли 12-річному Максиму Чернікову зламали хребет. У 2017-му Максим перейшов зі звичайної київської школи в престижний спеціалізований ліцей: хотів стати рекламістом. Під час перерви його побили двоє однокласників: пізніше МРТ показала перелом двох хребців, через що хлопець півроку був прикутий до ліжка.

Показовий момент: у школі навіть не намагалися викликати швидку, згодом це зробила бабуся Максима. А його мама домоглася відкриття кримінального провадження проти нападників і оголосила про намір захистити права своєї дитини в Європейському суді з прав людини.

Особливо бентежить те, що шкільне цькування виявляє не лише “катів” та “жертв”, а й зацікавлених свідків, які залюбки фіксують “процес” та діляться ним у соцмережах

Ще страшніша історія трапилася на Черкащині. Там Давид Лавриненко із селища Чорнобай після побиття однокласниками взагалі впав у кому. У хлопця було вирване волосся, зламана рука, він отримав струс мозку. Давиду зробили дві операції та видалили селезінку. У поліції через цей інцидент відкрили провадження за ст. 128 ККУ (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження). Керівництво школи стверджує, що дитина просто впала з гірки. І така позиція педагогів, які робитимуть все задля захисту своєї репутації, – не виняток.

Шкільний булінг – явище інтернаціональне, але Україна й тут примудрилася вибитись у “лідери”

Чи допоможе закон?

Про протидію булінгу держава, а конкретніше – Міністерство освіти замислилося тільки цьогоріч. Заступник міністра освіти і науки Роман Греба зазначив, що “наразі в Україні є дуже багато напрацьованого матеріалу з антибулінгу – це методичні розробки не тільки МОН, але й педагогів, громадських організацій”.

Зважаючи на це, ми влітку створили робочу групу при МОН, яка займається об’єднанням усіх матеріалів для онлайн-курсу. Нині він перебуває на стадії розробки, тож за кілька місяців плануємо його презентувати,
– зауважує чиновник.

Від слів “робоча група” віє безнадійною бюрократією, як, власне, і від “методичних розробок”. Втім, починати з чогось варто, аби така ініціатива не проводилася задля “галочки” та ЮНІСЕФ і не вилилася у звичайне псування паперу.

В синергії з міністерством діє й парламент України. Як вже було сказано, Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект №8584 щодо протидії булінгу в школах. Якщо детальніше, то закон пропонує встановити адміністративну відповідальність за булінг, а також за приховування подібних випадків і ввести штрафи від двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розмір штрафу залежатиме від виду вчиненого правопорушення.

Соціум намагається протистояти булінгу – у Верховній Раді підготовлено відповідний закон, а Міністерство освіти обіцяє невдовзі ознайомити усіх зі своїми методичними напрацюваннями

Так, за моральне або фізичне насильство та агресію у будь-якій формі загрожуватиме штраф від 40 до 850 грн. Подібне стягнення очікує також на батьків кривдника, якщо він ще не може відповідати перед законом. За вчинення таких дій із особливою жорстокістю щодо неповнолітнього будуть стягувати штраф від 1700 до 3400 грн.

Крім цього, у закон “Про освіту” пропонується ввести термін “булінг”. Там же пропонують прописати механізми протидії цьому явищу. Плюс розширюються можливості (а водночас і обов’язки) Уповноваженого з прав людини – омбудсмену надається право проводити перевірку заяв про випадки булінгу в навчальному закладі, а також повноту і своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогів.

Нарешті, передбачена відповідальність і для вчителів. За приховування булінгу штраф становитиме від 850 до 1700 грн. Директори шкіл повинні будуть контролювати, як виконуються заходи з протидії булінгу, розглядати заяви про випадки цькування від учнів та їхніх батьків.

Адміністративна відповідальність за булінг у школах: суми штрафів, які загрожують кривдникам

Чи вплине “побиття” гривнею на фактичне побиття дітьми своїх однолітків? Прогнозувати важко, але допомогти мусить. Бо факти булінгу інколи призводять й досамогубства. Юне покоління заведено називати “майбутнім країни”, але це “майбутнє” гостро потребує уваги вже зараз. І зволікати чи відкладати таку увагу на потім (коли “виросте й сам/сама все зрозуміє”) в жодному разі не можна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Верховна Рада підтримала законопроект про протидію булінгу