За кожну скорочену робочу годину, за кожен вимушений “вихідний” у зв’язку з простоєм підприємства через карантин держава виплатить працівникам грошову компенсацію.
Куди звертатися і які документи подавати, прописано в урядовій постанові, ухваленій 22 квітня. Щоб отримати виділені державою гроші, варто поквапитися, повідомляє Gazeta.ua.
Отримати допомогу можуть працівники підприємств малого та середнього бізнесу, яких було переведено на неповну зайнятість, що і спричинило втрату частини заробітку. Це стосується не тільки виробничого сектора, а й будь-яких інших компаній, що призупинили або скоротили діяльність через карантин. Однак на працівників підприємств, чиєї діяльності держава офіційно не закривала, компенсації не поширюються.
Фінансування поширюється тільки на тих найманих працівників, хто офіційно працевлаштований на штатну посаду. Воно не поширюється на пенсіонерів, сумісників і тих, хто працює за трудовими угодами, а також тих працівників, хто вже отримує будь-яку компенсацію під час простою.
“Суб’єкт підприємництва повинен відповідати тій категорії, яка вимушено закрилася. Ті підприємства, які закрилися зовсім, не подаватимуть, державна допомога не дістанеться неоформленим. У туризмі, наприклад, працюють тільки за угодами, і працівник може нічого не отримати, бо галузь “не оформлено”, – розповіла UBR.ua податковий консультант Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, генеральний директор компанії “Е.С.Консалтинг” Олександра Томашевська.
Важливим нюансом порядку є те, що пакет документів на державну допомогу оформляє не сам найманий працівник, а роботодавець. Він подає до місцевого центру зайнятості пакет документів протягом 30 календарних днів з дня зупинення/скорочення діяльності, але не пізніше 30 календарних днів з дня закінчення карантину. Експерти підкреслюють, що процедуру не обтяжено бюрократизмом.
“Пакет документів, який повинні подати підприємці, вільний: заява у вільній формі, копія наказу про час “непрацездатності”, інформація про найманих працівників. Єдине питання, як працюватиме податкова, як видаватиме довідку про сплату ЄСВ. А щодо самого порядку ніяких оформлювальних складнощів бути не повинно”, – вважає економічний експерт Юрій Гаврилечко.
Виплати здійснюються роботодавцем протягом 3 робочих днів з дня отримання коштів територіального центру зайнятості щомісяця за окремою платіжною відомістю, копія якої подається до центру, – за весь період скорочення годин роботи. При цьому суму допомоги обмежено.
“Допомога виплачується за кожну годину, на яку було скорочено зайнятість працівника, з розрахунку 2/3 ставки (окладу), але не більше мінімальної зарплати (4723 грн). При цьому, якщо роботодавець звільняє таких працівників на певних підставах – скорочення, угода сторін, порушення роботодавцем законодавства про працю – протягом певного періоду після закінчення таких виплат, суми виплаченої допомоги роботодавцю необхідно буде повернути”, – прокоментувала UBR.ua радник-практик трудового та корпоративного права АО Arzinger Олеся Павлінська.
Давно мрієш про нову машину?
Завітай в SDetailing – і забирай свою наче з салону.
Ми пропонуємо:
Полірування авто
Полірування фар
Полірування декоративних вставок салону(демонтаж-монтаж)
Полірування колісних дисків
Хімчистка салону
Поклейка вінілових та антигравійних плівок
Часткове полірування кузова(полірування царапин)
Антихром
Займайтеся своїм життям, а не своїм авто👌🏻
Телефон для запису,та консультації:
📱 0(95) 93 91 304
📱 0 (73) 206 24 37
Одним із мінусів зазначеної процедури є обмежений термін звернення до державних органів, через що підприємці безповоротно втрачають дорогоцінний час, на який нараховується допомога.
“Виділено термін усього 30 календарних днів із дня припинення/скорочення робочої діяльності, тобто підприємці вже з усіх ніг повинні кинутися до Фонду соціального страхування. Адже вводили обмежувальні заходи з 12 березня, і якщо навіть хтось уже 23 квітня звернувся за допомогою, то як мінімум два тижні вимушеного простою підприємств уже випадають із цього тимчасового коридору”, – говорить Гаврилечко.
Усього в країні 13,2 млн найманих працівників, з яких 10,6 млн працюють за трудовими договорами, у зоні ризику насамперед виявилися ті, хто задіяні в громадському харчуванні, сферах розваг і послуг, туризмі, транспорті, оптовій і роздрібній торгівлі, будівництві тощо. З метою підтримати їх уряд і ухвалив зазначену постанову.
