Відсьогодні заборонено підвищувати ціни на деякі продукти і ліки. СПИСОК

В Україні зафіксували ціни на товари, які мають істотну соціальну значущість.

Сьогодні набула чинності постанова Кабінету міністрів України про держрегулювання цін на деякі види товарів, пише Nash.Livе.

Державне регулювання цін припинило своє існування в Україні в 2017 році. Однак через перепади цін під час карантину, Кабмін вирішив частково відновити стару практику.

Під держрегулювання з 18 травня (тобто з моменту вступу в силу профільної постанови №341) підпадають такі продукти:

  • гречка;
  • цукор-пісок;
  • борошно вищого сорту;
  • вермішель з пшениці вищого сорту;
  • молоко (2,5% жирності);
  • житньо-пшеничний хліб;
  • яйця категорії С1;
  • куряче м’ясо (тушка);
  • негазована вода;
  • вершкове масло (72,5% жирності).

Крім продуктів, регулювати також взялися сім лікарських засобів, а серед них Парацетамол, Азитроміцин, Цефтриаксон. Стежити починають за цінами на дезінфектори і антисептики, в тому числі етанол, хлоргексидин і препарати для дезінфекції, що містять хлор.

Самий великий список – засоби індивідуального захисту, які в Кабміні теж дозріли контролювати. Це, в тому числі, маски, рукавички, захисні щитки, респіратори FFP2 або FFP3, костюми біозахисту та одноразові захисні халати

Суб’єкти господарювання зобов’язані заздалегідь задекларувати свій намір підвищити ціни на перелічені товари. Діючі ціни та їх розміри після підвищення повинні відображатися в спеціальному реєстрі, який веде Держспоживслужба. Роздрібні (не оптові) ціни на товари з урахуванням ПДВ декларуються за допомогою цифрового підпису.

Термін, за який потрібно попередити про намір підняти ціни, залежить від масштабів подорожчання:

  • якщо ціну планується підняти на 5-10%, попередити потрібно за три дні до застосування ціни;
  • якщо подорожчання планується на 10-15%, то попередити потрібно за 14 днів;
  • якщо подорожчання планується на 15% і більше, то попередити потрібно за місяць.

Відповідно, підвищення ціни менш ніж на 5% декларуванню не підлягає. Воно не потрібно й в тому випадку, якщо вартість зростає після знижок.

Держрегулювання буде діяти до закінчення карантину, введеного Кабміном (на підставі постанови №211). Реєстр задекларованих цін почав роботу 18 травня, в день набрання чинності постановою, і заявлений як відкритий для всіх.

Якщо хтось підніме ціни на значущі товари в обхід декларування в реєстрі на 5% і більше, йому загрожує адміністративна відповідальність.

Суб’єкти господарювання в цьому випадку підпадають під дію ст. 20 закону про ціни і ціноутворення. Про це вказали в Держспоживслужбі. Санкції за цією статтею – вилучення необґрунтовано отриманої виручки і штраф в розмірі 100% такої виручки.

ФОПи і уповноважені особи суб’єктів господарювання у разі порушення принципів декларування цін підпадають під дію ст. 165-2 Кодексу про адміністративні правопорушення. У звичайних умовах це передбачає штраф у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів (2 550 грн). Під час карантину у зв’язку з COVID-19 і якщо ціни підвищилися в 1,2 рази – 200-250 мінімумів (3 400-4 250 грн) для фізосіб та 250-300 мінімумів (4 250 – 5 100 грн) для посадових осіб.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.