Як на Прикарпатті АТОвець заробляє на страусах. ФОТО

Ще нещодавно страусиний бізнес вважався елітарним – мовляв, тільки олігархи можуть дозволити його собі як хобі.

Але за 19 років започаткування “страусиного бізнесу” елітарність відійшла в минуле – і підтверджує це досвід АТОвця із Івано-Франківська, пише сайт #Шотам.

Наш герой п’ять років відбудовував приміщення для страусиної ферми на хуторі Ловаги, що на Рожнятівщині.

Нещодавно відкрившись, ферма уже заробляє на туризмі близько двох тисяч гривень на день. І це ще тільки початок.

Сергій Швець, ветеран АТО та підприємець, розповідає, що за рік до служби мати придумала ідею зі страусиним бізнесом, коли десь побачила якусь телепередачу про цей бізнес.

Мені ідея сподобалась, я проаналізував інформацію – з усього виходило, що це вигідно і рентабельно. Тоді ж і почали готувати ділянку. Коли повернувся і ситуація трохи стабілізувалась, ми з родиною зрозуміли, що можна розпочинати бізнес.

І паралельно шукали варіанти, де би можна було купити страусів. Цей ринок поки не надто насичений – десь на відсотків 15, тому попит перевищував пропозицію.

Гуртом дешевше

Так вийшло, що у Миколаївській області із рік тому продавалась ціла страусина ферма – навіть із сайтом. Там власники вирішили відпочити і спокійно вийти на пенсію. Окремо купляти кілька сімей дорожче би вийшло – ну, зрозуміло, оптом дешевше. І так як їх мета уже не була заробити, а просто продати, то і нам було вигідно купили всіх 22 страуси одразу та перевезти до Івано-Франківська.

Кажуть, що цей бізнес окупається за 2-3 роки. Насправді, все відносно – в залежності від того, наскільки серйозно підійшли до підготовки.

По-перше, усе залежить від вартості землі: до прикладу, Ловаги – хутір, і земля тут продається чи не задарма за квадратний метр. Мені ж – взагалі дісталась від діда. А поблизу виділили земельну ділянку як учаснику АТО.

Тут землі – бери не хочу, а ближче до обласного центру ділянка уже була би “золота”.

Плюс треба вирішити питання з плануванням, водовідведенням, дерева викорчовувати, вирівняти площу. Обов’язково, аби поверхня загону була рівною або хоча би із плавним нахилом. Інакше, страус переламає собі ноги або шию скрутить.

Деякі думають, що раз страус витримує морози до -30 градусів, то йому у якості огорожі достатньо якихось старих дощок. Ми з родиною робили все на совість.

Люди кажуть: у селі у деяких хата гірше утеплена, ніж наші загони для страусів

У нас вони зсередини обшиті OSB-плитою, фасад пенопластом затягнутий, пластикові вікна. Ми на цьому не економили, через це, мабуть, і довше робили, бо все це гроші.

Витривалі і невибагливі

Страуси живуть близько 70 років і приблизно 35 із них несуться.

За період з березня по жовтень самка може знести від 40 до 80 яєць.

Їдять птахи пшеницю та зелену масу типу люцерни. Загалом на день з’їдають до 2,5 кілограм корму – це небагато.

Основним поставником страусятини у Європі вважається Норвегія, що вже тоді казати про наші зими – їх птахи витримують на раз.

Страуси у неволі яйця не висиджують, тому треба буде брати інкубатор. Ми свій купили за дві тисячі євро, у ньому вміщується 64 яйця. Вилуплюються пташенята за 40-42 дні.

Почому страусенятко?

Якщо у людини небагато коштів, то страусина сім’я з трьох особин за 3 тисячі доларів для неї буде забагато. А от маленькі страусенята коштують не більше 100 доларів. Звісно, там і більший ризик втратити пташку – адже маля у цьому віці дуже вразливе.

Я ще не розраховував, за скільки окупиться ферма. Моя мета – заробіток зараз. Наразі не встигаємо продавати продукцію – настільки багато покупців.

Як заробити на страусах

Ми тільки набираємо оберти – навіть у селі поблизу багато людей не знають, що тут є ферма зі страусами.

Зараз одна екскурсія без дегустації коштує 50 гривень, із дегустацією – 300. За екскурсію нас відвідує людей із тридцять.

З турагентствами поки не працюємо – я ще налагоджую співпрацю. Я планую їх залучити в перспективі, а поки що у нас є сайт і люди самі нас знаходять.

На фермі з дружиною ми продаємо яйця страусів та їх темно-червоне, схоже на дичину, м’ясо – по 250 та 350 гривень, відповідно

Розумію, що це не дорого. Але спочатку нам потрібно напрацювати клієнта.

Буде стабільний клієнт, можна буде і піднімати ціну. Навіть сьогодні, коли всюди кажуть про зубожіння, люди готові відпочивати, платити за сервіс, товар і якість.

Найкращою рекламою наразі для нас є сарафанне радіо.

Які проблеми та з чого почати

Рік тому, у жовтні ми купляли 22 особини, зараз страусів трохи менше – нещасні випадки.

Один зі  страусів зламав ногу – у них кістки хоч і міцні, але легко ламаються, а шину вже не поставиш. А інший – задушився.

Усі набивають гулі і роблять помилки. Негативні моменти будуть завжди. Але треба не стояти на місці і шукати вирішення проблем.

Ми у разі чого активно консультуємося із колишніми власниками, шукаємо необхідну інформацію власноруч.

Не можна однозначно порадити, із чого починати. Хтось відкрив власну ферму саме з покупки пташенят і чекали, доки страусенята  підростуть до репродуктивного віку (статево зрілими вони стають у віці 24 місяців – авт.), формують сім’ї і починають розведення. Це дешевший варіант – але і більш ризикований. Чекати довше, а пташенята – створіння ніжні.

Є варіант і купити кілька десятків страусенят, залишивши частину для майбутнього стада, а частину – на забій, знайшовши попередньо покупців. І третій варіант – найбільш дорогий і найменш ризикований: купити сім’ю дорослих страусів.