З чим пішли на канікули прикарпатські мажоритарники. ІНФОГРАФІКА

Нещодавно закінчилась восьма сесія Верховної Ради, тож зараз політики на канікулах й готуються до нового парламентського сезону, який розпочнеться вже 4 вересня. Громадянська мережа ОПОРА підбила підсумки парламентської активності протягом попередньої сесії, що тривала з лютого по липень.

Наскільки активними були парламентарі Івано-Франківської області, які здобули мандати в одномандатних виборчих округах, у своїх законотворчих ініціативах? Якими були їхні тематичні пріоритети в законотворчій діяльності? Хто з народних депутатів відвідував засідання своїх профільних комітетів та пленарні засідання Верховної Ради? Про все це йтиметься у нашому дослідженні. Також наші експерти порівняли взаємозв’язок показників відвідування пленарних засідань із показниками фактичної участі у голосуваннях, наскільки активно депутати користувались таким інструментом як депутатський запит та правом виступу під час пленарних засідань для донесення своєї політичної позиції до парламенту.

Законотворчість і тематичні пріоритети

Під час восьмої сесії Верховної Ради депутати-мажоритарники з Івано-Франківщини 175 разів виступали ініціаторами законотворчих ініціатив. Найбільшу увагу під час законотворчого процесу депутати приділяли економічній тематиці – приблизно 40% законотворчих ініціатив тематично належать до економічної політики. Дещо менше – 31% законотворчих ініціатив – парламентарі присвятили галузевому розвитку. Іншим тематичним напрямкам, наприклад, гуманітарній та правовій політиці, державному будівництву та соціальній політиці присвячено орієнтовно по 6-7% законотворчих ініціатив. Найменш пріоритетними законотворчими темами для прикарпатських депутатів були безпека і оборона, звернення і заяви Верховної Ради та організаційні питання парламенту, їх присвячено приблизно по 1-2% законотворчих ініціатив.

У процесі розробки і внесення до парламенту законотворчих ініціатив Юрій Дерев’янко віддавав перевагу індивідуальним проектам законодавчих актів, з 15 зареєстрованих законотворчих ініціатив депутата 9 – індивідуальні. Також над колективними переважають індивідуальні законотворчі ініціативи від Анатолія Диріва, який зареєстрував 7 колективних та 23 індивідуальні законотворчі ініціативи. Проте, слід зазначити, що всі 23 індивідуальні законотворчі ініціативи парламентаря мають процедурний характер і стосуються процедури розгляду законопроектів. Також велика кількість індивідуальних законотворчих ініціатив у заліку Михайла Довбенка – 14 з 38 зареєстрованих проектів законодавчих актів. Майже як і у випадку з Анатолієм Дирівим, 11 з 14 індивідуальних законотворчих ініціатив мають процедурний характер. До процедурних законотворчих ініціатив відносимо проекти Постанов про прийняття за основу законопроектів, відхилення, повернення на доопрацювання тощо. Менше на індивідуальній законотворчості акцентує увагу Юрій Тимошенко, в якого з 12 законотворчих ініціатив індивідуальними є 2 законопроекти. Віктор Шевченко (31 законотворча ініціатива), Олександр Шевченко (28 законотворчих ініціатив) та Юрій Соловей (21 законотворча ініціатива) концентрувалися лише на колективній законотворчості.

Чітко виражені тематичні пріоритети спостерігалися в діяльності п’ятьох парламентарів: Михайла Довбенка – економічна політика, Віктора Шевченка – економічна політика та галузевий розвиток, Анатолія Диріва – галузевий розвиток, Олександра Шевченка – економічна політика та галузевий розвиток, а також Юрія Солов’я – економічна політика. Загалом прикарпатські парламентарі 121 раз виступали ініціаторами законопроектів та 54 рази ініціаторами проектів Постанов.

Участь у пленарних засіданнях Верховної Ради та парламентських комітетів

Зважаючи на те, що, на жаль, у парламенті нікуди не зникла практика використання чужих карток для голосування, присутність депутатів під час пленарних засідань визначатимемо не за даними електронної реєстрації, а за даними письмової реєстрації, процедура якої передбачає особисте пред’явлення депутатом посвідчення та підтвердження своєї присутності власноручним підписом. Отож, за даними письмової реєстрації під час восьмої сесії у Олександра Шевченка найвищий показних участі в пленарних засіданнях парламенту серед усіх прикарпатських мажоритарників і становить він 95,8%. У Михайла Довбенка та Юрія Солов’я цей показник становить 87,5%, Юрій Дерев’янко і Юрій Тимошенко відвідали 86,1% пленарних засідань Верховної Ради, Віктор Шевченко – 83,3%, а Анатолій Дирів – 62,5% пленарних засідань.

Проте, якщо порівняти показники присутності під час пленарних засідань із показниками фактичної участі у голосуваннях, то взаємозв’язок між ними не завжди присутній. Наприклад, високий показник присутності Олександра Шевченка діаметрально протилежний до показника його фактичної участі в голосуваннях у сесійній залі парламенту. За даними письмової реєстрації парламентар є лідером серед прикарпатських мажоритарників за кількістю відвіданих пленарних засідань, проте перебуває на останній позиції за відсотком фактичної участі в голосуваннях із показником 24,9%. Під час визначення участі у голосуваннях враховуються голосування «За», «Проти» та «Утримався» і не враховуються сукупність показників «Відсутній» та «Не голосував». Так само не спостерігається взаємозв’язку між показниками відвідування пленарних засідань й участі в голосуваннях у Віктора Шевченка, який долучився до 39,9% голосувань та Юрія Дерев’янка – учасника 49,6% голосувань. Анатолій Дирів, відвідавши 62,5% пленарних засідань, фактично брав участь у 42,2% голосувань. Лідерами за показником участі в голосуваннях є Юрій Соловей – 80%, Юрій Тимошенко – 76% та Михайло Довбенко – 71,1%.

Що стосується участі у засіданнях профільних комітетів, в яких працюють народні депутати, то стовідсоткове відвідування засідань зафіксоване за Анатолієм Дирівим, Михайло Довбенко відвідав 92,3% засідань свого комітету, Юрій Тимошенко – 88,9%, Віктор Шевченко та Юрій Соловей відвідали по 80% засідань комітетів, у яких працюють. Найнижчі показники участі у засіданнях комітету в Олександра Шевченка та Юрія Дерев’янка – 58,8% і 55,6% відповідно.

                                                                                        Запити та виступи

Загалом під час восьмої сесії франківські мажоритарники 113 разів зверталися з депутатськими запитами до органів влади. Найбільше запитів парламентарі адресували Кабінету Міністрів України – 43% та 40% керівникам міністерств і відомств. Місцевим органам влади і управління адресовано 12% запитів від загальної кількості поданих, Голові Верховної Ради України – 3%, а також 2% запитів адресовано Генеральному прокурору. До Президента України народні депутати з запитами не звертались.

Протягом восьмої сесії найбільшу кількість разів з депутатськими запитами до органів влади звертався Юрій Дерев’янко – 27, Юрій Тимошенко 26 разів користувався правом на депутатський запит, Михайло Довбенко – 21, Юрій Соловей – 18, Віктор Шевченко – 9, Олександр Шевченко – 8 та Анатолій Дирів – 4.

Правом виступу під час пленарних засідань парламенту найактивніше користувалися Юрій Соловей, Михайло Довбенко і Юрій Дерев’янко. Жодного разу не скористались правом виступу Олександр Шевченко, Віктор Шевченко та Анатолій Дирів.

Найбільша кількість виступів у Юрія Солов’я – 28 разів депутат реєструвався на виступ, 2 рази передавав слово колегам по парламенту та 26 разів виступав сам. У Михайла Довбенка протягом восьмої сесії 24 виступи, у Юрія Дерев’янка 16, а у Юрія Тимошенка – 3, два з яких дуже лаконічні. Так, в одному виступі парламентар озвучив номер поправки, а в іншому сказав, що не наполягає на власній поправці до проекту законодавчого акту.

Матеріал підготовлено в рамках проекту Програма USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.