Землетрус майже щотижня. Чому Прикарпаття трясе і чи це загрожує мешканцям

Останнім часом майже щотижня з’являються нові повідомлення про землетруси на території Франківщини – хоч і невеликою магнітудою.

А наприкінці вересня землетрус був на Городенківщині й тоді мешканці добре відчули підземні поштовхи. То варто боятися? Розбирався Репортер.

Ніби під нами метро

На сайті головного центру спеціального контролю є інформація про всі землетруси, які фіксують на території України та світу. Фахівці моніторять сейсмічну ситуацію, збирають та обробляють дані.

Отже, за останні два місяці землетруси траплялися лише в Івано-Франківській та Закарпатській областях, а також один у Тернопільській. Останній на Прикарпатті – 29 жовтня у Надвірнянському районі, за 10 км від Надвірної, на глибині 2 км. За класифікацією такий землетрус відносять до невідчутних, магнітуда – 2,5. За розрахунками інтенсивність коливань лежить нижче межі чутливості людей.

Протягом 2021 року з території Над­вірнянського району зареєстрували чотири землетруси: 30 березня, 11 травня, 4 та 8 червня, з магнітудами 2,5, 2,6, 2,1 та 2,5 відповідно.

А 19 жовтня землетрус магнітудою 2,4 бали зафіксували у Богородчанському районі, на глибині 7 км. Його також відносять до невідчутних. Минулоріч на Богородчанщині було ще два землетруси – 13 липня та 12 жовтня, з магнітудами 2,3 та 2,0 відповідно.

А от 23 вересня землетрус у Тернопільській області мав магнітуду 4,3. Епіцентр був у Чорткові, на глибині 6 км. Тоді мешканці прилеглого Городенківського району скаржилися, що чули сильні поштовхи. Як йдеться на сайті центру, землетрус відчувався також у Чернівецькій, Вінницькій, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях – до 200 км.

«За класифікацією, цей землетрус відноситься до «помірних»: відчувається людьми всередині приміщення, предмети, які висять, сильно коливаються, картини зрушуються з місця. Відчутні коливання подібні з коливаннями, утвореними падінням тяжких предметів усередині будівлі», – йдеться на сайті.

Останній землетрус такої сили був зареєстрований на Тернопільщині в районі селища Микулинці Теребовлянського району 3 січня 2002 року.

На сайті центру користувачі можуть залишати свої відчуття при підземних поштовхах. Як пояснюють спеціалісти установи, це потрібно, аби бачити, як землетрус впливає на певну територію. Також це допомагає при подальших дослідженнях.

Наприклад, 23 вересня у Тернополі мешканці четвертого поверху багатоповерхівки відчули «незрозумілий шум і гуркіт, ніби метро під нами». У Чорткові тоді ж «тряслись меблі. Найбільше вразив специфічний шум, а особливо гуркіт перед початком тряски». А мешканка Ямниці «прокинулась від того, що трясе ліжко і гримаються двері у кімнаті. Одразу було зрозуміло що це землетрус, поштовх було добре відчутно».

Наперед не визначать

За словами заступника начальника головного центру спеціального конт­ролю Олександра Лящука, сейсмологічна мережа в Україні наразі розвивається. Нині основні спостереження здійснюють центр контролю та інститут геофізики імені Субботіна НАН України. Поєднання цих двох мереж дає можливість відчувати такі землетруси, які раніше до того не спостерігали, бо не було відповідних приладів.

«Зазвичай це землетруси, яких люди не відчувають, на відміну від сейсмомет­рів. Тому про них почали писати частіше, – каже Олександр Лящук. – Взагалі, на Івано-Франківщині завжди були землетруси, бо з однієї сторони тут підпирає край Східно-Європейської плити, а з іншої – наші східні Карпати. Тому тут багато маленьких розломів. Ці розломи й напруження періодично виливаються у мілкофокусні землетруси».

За словами Лящука, більше землетрусів фіксують в осінній та весняний період. Всі вони відбуваються на глибині до 10 км. Такі землетруси траплятимуться і надалі, але людям вони не загрожують.

«На жаль, на сьогодні ми не можемо визначити наперед, що на певній території буде землетрус. Прогноз має складатися з трьох обов’язкових частин: ми мусимо знати місце, час і силу, з якою він відбудеться. Такої можливості ще нема, – каже говорить Олександр Лящук. – Сьогодні працює інша система – раннього попередження про землетруси: якщо він починає відбуватися, але сейсмічна хвиля ще не дійшла до місця. Є спеціальні карти сейсмічного районування, вони визначають, якої максимальної сили можливий землетрус на певній території у найближчі десятиліття чи століття».

За словами фахівця, максимальний землетрус на Прикарпатті може мати 6-7 балів. І він буде не місцевий, а з епіцентром у румунському регіоні Вранча.

Нафта ні до чого

Доктор геологічних наук, проректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Сергій Куровець також каже, що землетруси з невеликою магнітудою є притаманними нашому регіону. Адже Карпати – молоді гори, які продовжують рости.

«Закарпаття і Прикарпаття традиційно мають по 10-20 землетрусів на рік, – говорить Сергій Куровець. – Ми живемо у зоні зчленування Карпат і Східно-Європейської платформи, і на цьому зрізі відбуваються отакі поштовхи. Взагалі Карпатський регіон є сейсмоактивним, бо це молоді гори. У регіоні Вранча, в Румунії, бувають руйнівні землетруси. Останній такий був у 1986 році. Я був дитиною, але пам’ятаю, як у серванті дзвеніло скло. У 2014 році також був сильний землетрус у цій зоні».

За словами науковця, землетруси, які зараз фіксують на Прикарпатті, – природнього характеру. Вони не пов’язані з видобутком корисних копалин, як припускали активісти, наприклад, коли у 2020 відбувся землетрус у Долинському районі.

«Минулого року були землетруси на Долинщині, тоді говорили, що вони пов’язані з гідророзривом пласта через нафтопромисел, – каже Сергій Куровець. – Ми надсилали запит до «Укрнафти», і там пояснили, що вони уже не проводять у тій місцевості великий видобуток нафти. Тож зараз ці землетруси не пов’язані з діяльністю людини».

Більшість підземних поштовхів люди не відчувають, говорить науковець, то поки нема, чого боятися.