Батьки намагаються усе робити для того, щоб їхні діти росли здоровими та щасливими.
У цьому їм може допомогти не лише література про виховання малюків чи поради медиків, але й наукові дослідження, над якими постійно працюють вчені з різних країн.
“УП.Життя” зібрала дослідження науковців про дітей за останні декілька місяців: чому варто придивитися до дитячих іграшок у ванній, не зловживати вологими серветками та як соцмережі впливають на оцінки школярів.
Вологі серветки можуть викликати у дітей алергію
Вологі серветки можуть спричинити алергічні реакції, бо вони руйнують природний захисний шар шкіри.
Тому вона може стати більш чутливою до різних хімічних речовин.
Особливо це позначається на дітях, які вже мають генетичну схильність до алергії.
Американські дослідники застосували лариусульфат натрію (звичайне мило), який є у вологих серветках, на шкірі мишенят перед тим, як годувати їх звичайними харчовими продуктами та іншими алергенами.
У мишей з’явився висип саме там, де шкіру обробили лариусульфатом натрію.
“Захистіть шкіру дитини від харчових алергій, миючи руки перед тим, як торкатися дитини, та зменшіть використання дитячих вологих серветок.Мийте дітей милом з водою, як у старі добрі часи“, – радить вчений Кук-Міллс.
Як соцмережі впливають на оцінки школярів
Німецькі вчені проаналізували майже 30 тисяч школярів, щоб перевірити, як соцмережі впливають на їхні оцінки.
Дослідження показало, що активне користування соцмережами в навчальних цілях – окремих групах для обміну інформацією, наприклад – в середньому трохи покращувало оцінки.
Трішки падала успішність у дітей, які під час навчання або підготовки до уроків часто користувались популярними сервісами з особистою метою.
Ті, хто й так часто користувався соцмережами та багато постив впродовж дня, теж вчились трішки гірше.
Але у всіх випадках зміни незначні: усі школярі витрачали на навчання впродовж дня приблизно однаковий час, незалежно від частоти користування онлайн-сервісами.
Тому вчені вважають, що соцмережі не заважають ефективному навчанню.
Дитячі іграшки для ванн є розсадниками мікробів
Вони дослідили темну рідину, яка виливається з популярних серед дітей гумових качок.
В 4 з 5 вивчених іграшках знайшли “потенційно патогенні бактерії” – до 75 мільйонів клітин на квадратний сантиметр.
Встановлено, що водопровідна вода, як правило, не провокує ріст бактерій, але низькоякісні полімери, з яких зроблені іграшки, дають їм необхідні поживні речовини.
Тілесні рідини – зокрема, сеча і піт, – а також забруднюючі речовини і навіть мило також забезпечують мікробів поживними речовинами, такими як азот і фосфор, і утворюють солодкі солі для бактерій.
“Серед вразливих користувачів: діти, які полюбляють бризкатися водою з іграшок собі в обличчя”, – сказано в заяві інституту.
Вчені, які отримали фінансування від швейцарського уряду в рамках більш широкого дослідження предметів побуту, кажуть, що запобігти росту бактерій та грибків у дитячих іграшках для ванн допоможе використання полімерів високої якості.
Що загрожує дітям, яких у дитинстві цькували брати і сестри
Дослідження британських психологів показало, що цькування з боку братів чи сестер значно підвищує ймовірність розвитку психотичного розладу до 18 років.
Ризикують не лише жертви цькування, але й самі діти-агресори.
У дітей, які переживали пов’язані з цькуванням події декілька разів на тиждень, ризик розвитку психозів підвищувався у 2-3 рази. Ті самі ризики були і в агресорів.
У тих, кого “травили” і у школі, і вдома, ризик психозу зростав учетверо.
Діти, яких принижували брати чи сестри, частіше зіштовхувались з агресією однолітків у школі.
Вчені врахували речі, які могли вплинути на поведінку дітей: рівень доходів родини, освіта батьків, наявність у батьків депресії чи інших психічних розладів, домашнє насильство.
Зв’язок між цькуванням братів і сестер зберігався навіть з урахуванням усіх цих факторів.
Тати готові більше опікуватися дітьми, які на них схожі
Науковці вивчили 715 неповних сімей, у яких дітей виховує лише мама, і виявили цікаву закономірність.
Якщо діти були схожими на своїх татів, такі чоловіки проводили з ними в середньому на 2,5 дні на місяць більше часу, ніж ті, чиї малюки більше нагадували інших родичів.
А це впливало на здоров’я дітей: ті, яким тати приділяли більше часу, рідше мали приступи астми, їх практично не оглядали лікарі “швидкої”, а загальний стан впродовж року покращувався на 10%.
Цей ефект не поширюється на дітей, які живуть у повних родинах.
