Прикарпатські сім’ї, які втратили рідних в російсько-українській війні 2014-2015 років, звернулися до матерів російських та білоруських солдатів.
В ефірі місцевого телебачення “Галичина”, вони закликали не пускати своїх дітей на війну та докласти всіх зусиль, щоб зупинити бойові дії в Україні, пише “Галицький кореспондент”
Давно мрієш про нову машину?
Завітай в SDetailing – і забирай свою наче з салону.
Ми пропонуємо:
Полірування авто
Полірування фар
Полірування декоративних вставок салону(демонтаж-монтаж)
Полірування колісних дисків
Хімчистка салону
Поклейка вінілових та антигравійних плівок
Часткове полірування кузова(полірування царапин)
Антихром
Займайтеся своїм життям, а не своїм авто👌🏻
Телефон для запису,та консультації:
📱 0(95) 93 91 304
📱 0 (73) 206 24 37
“Ми, матері і батьки, дружини і діти, брати і сестри тих, хто віддав за рідну землю найдорожче — своє життя, звертаємося до родин російських та білоруських солдатів, які зараз гинуть на війні в Україні. Вже вісім років ваш диктатор Путін намагається усілякими засобами знищити нашу державу. Кращі сини і доньки України боронять її… Сьогодні ми не можемо сказати, скільки загинуло, скільки гине і скільки ще загине у цій кривавій бійні. З війною і втратами важко змиритися, але наш народ — нездоланний, бо ми відстоюємо своїх рідних, свій дім, свою державу, – йдеться у зверненні. – Звертаємося до вас. А за що сьогодні гинуть ваші діти? Путін, який маніакально хоче керувати всім світом, російська влада, яка віроломно розв’язала війну, послали ваших синів на вірну смерть. Знайте, що коли гинутимуть ваші діти, останнє їхнє слово буде не “Путін”, а “мама”…
Жінки наголосили, щоо вони впевнені, що сьогодні в Росії є ще багато тих, чиї рідні ще живі і вони хочуть, щоб їхні сини залишилися жити.
“Зверніться до влади. Нехай країна дізнається більше про той жах, що відбувається в Україні. Це може реально призвести до зупинки війни. Наскільки буде сильним ваш громадський дух, наскільки масовим буде ваш протест – настільки менше гробів ви отримаєте”, – додають прикарпатці.
Матері кажуть, що коли їхні діти загинули – це був найстрашніший день, тому що немає нічого гіршого, аніж втратити дитину і поховати її. Але реабілітацією цього болю була гордість – гордість за наших рідних, за наших близьких, за наших дітей.
“Скажіть мені, чим будете ви реабілітовувати свій біль? Чим будете ви гордитися – що ваша дитина загинула як окупант на Україні? Подумайте про це!”, — звернулися прикарпатські матері.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Екстрадували з Польщі і посадили в Києві у СІЗО. Як олігарх Іванчук знищує того, хто не давав йому красти
