Цифрова залежність збільшує самотність, тривогу та депресію

Більшість людей уже не уявляє свого життя без смартфонів — пристроїв, завдяки яким ми постійно перебуваємо на зв’язку та в курсі всіх новин, пише Zbruc.

Але зворотною стороною цієї зручності є те, що у нас розвивається залежність від постійних повідомлень push, гудків, дзвінків і вібрацій. Ми вже не можемо ігнорувати електронні листи, тексти та зображення.

Науковці з Університету Сан-Франциско Ерік Пепер та Річард Гарві у дослідженні, опублікованому в журналі NeuroRegulation, доводять, що надмірне використання смартфонів породжує ті самі психологічні та неврологічні механізми залежності, що й зловживання наркотичними речовинами.

“Поведінкова залежність від смартфонів формує неврологічні зв’язки в мозку майже таким самим чином, що й регулярне вживання опіатів”, — розповідає Пепер. Ситуацію особливо погіршує те, що цифрова залежність дуже негативно впливає на соціальні зв’язки. Дослідивши цифрову поведінку 135 студентів із Сан-Франциско, Пепер та Гарві встановили, що ті, хто найбільше часу проводив перед екранами своїх гаджетів, водночас почувалися особливо самотніми, ізольованими та тривожними.

На переконання авторів, ці почуття зумовлені заміною безпосередньої соціальної взаємодії спілкуванням у соцмережах, які не передають жестів, міміки та багато іншої невербальної інформації. Вони також встановили, що через непереборну звичку відволікатися на свій смартфон студентам було дуже непросто сконцентрувати увагу під час навчання, перегляду інших медіа чи прийому їжі. Крім того, залежність від цифрових пристроїв не залишала часу тілу та розуму, щоб відновитися і розслабитися. Наслідком цього став так званий “напівтаскінг” — ситуація, коли людина намагається виконувати водночас багато завдань, але жодне з них не доводить до кінця чи не робить достатньо добре.

Пепер та Гарві стверджують, що відповідальність за цифрову залежність лежить на стільки на людях, скільки на технічній індустрії, яка у своєму прагненні отримувати дедалі більші прибутки цілеспрямовано використовує слабкі місця людської психіки. “Більше поглядів, більше кліків означає більше грошей”, — каже Пепер. Технологія push, вібрація та сповіщення заставляють нас почуватися залежними, адже вони активують ті самі нервові зв’язки, які в давнину попереджали нас про небезпеку — наприклад, про атаку тигра чи іншого великого хижака. “Ті нервово-психічні механізми, які колись рятували нам життя, тепер викрадають наш час, адже їх активують найтривіальніші клаптики інформації”, — додає науковець.

Утім, вихід є. У такий самий спосіб, як можемо заставити себе вживати менше цукру, можна взяти владу над собою і перестати бути залежними від телефонів і комп’ютерів. Для цього, по-перше, слід визнати, що технологічні компанії маніпулюють нашими реакціями на небезпеку. Пепер пропонує вимкнути технологію push, відповідати на листи та повідомлення у соцмережах тільки у визначений час та встановити періоди для роботи, спілкування чи важливих справ без переривання на телефон.

Двоє студентів Пепера спробували докорінно змінити свої звички використання цифрових технологій. Один із них Харві МакКендел ще півроку тому видалив усі свої акаунти у соціальних мережах, щоби збудувати міцніші соціальні зв’язки з людьми. «Я досі телефоную та пишу повідомлення, але хочу пересвідчитися, що більшість часу спілкуюся з людьми безпосередньо, а не через Інтернет”, — каже він. А Сьєрра Гінкл, ходячи вулицями, перестала користуватися навушниками, щобм сконцентруватися на тому, що відбувається довкола. Коли вона зустрічається з друзями, вся компанія кладе навушники в центр стола, і той, хто першим до них торкнеться, пригощає всіх напоями.

“Ми повинні стати креативними і користуватися технологіями так, щоби вони розвивали наші здібності, але водночас не відривали нас від того досвіду й емоцій, які ми можемо здобути в реальному житті”, — каже Гінкл.