Фото ілюстративне

Від прислужниць до космонавток: як змінились професії жінок всього за одне століття

Пожежниця, бойова офіцерка, таксистка, ковалька, суддя. Сьогодні ми не дивуємося, коли бачимо жінок на таких посадах. А ще у XVII —XVIII століттях для них була недоступна навіть посада вчительки.

Суспільство бачило їх лише покоївками, куховарками, служницями… “Сутана робить священика, мундир робить солдата”, — писав японський письменник Кобо Абе. Уніформа позначає для суспільства нашу роль. Аби простежити, як змінилися за останнє століття ролі жінки, авторки The New York Times Ванесса Фрідман та Роксан Гей підготували видання “Одягайся, як жінка”, у якому простежили еволюцію суспільного ставлення до жінок, пише Експрес.

Гідрокостюм, комбінезон автомеханіка, лабораторний халат, поліційна форма — усе це сьогодні такий же звичний одяг жінок, як і сукні чи спідниці. Свободу одягатися так, як зручно, і виконувати роботу, яка до душі, виборювали багато поколінь жінок, зокрема, виходячи на марші за свої права 8 березня, у Міжнародний день захисту своїх прав. Немає нежіночих професій, доводять ці фотографії.

На фото: хірургині зі швидкої допомоги — Корнелія Мідерс та Еліс Льюїс у Нью-Йорку 1915 року (Bettmann Archive).

У середньовіччі жінкам категорично забороняли займатися лікарською й особливо хірургічною практикою. Аби вивчитися на хірурга, доводилося вдавати з себе чоловіка. До прикладу, відомий у XVIII столітті доктор медицини Джеймс Беррі, що у 17 років закінчив престижну Единбурзьку медичну школу, працював військовим хірургом у роки наполеонівських війн і провів один із перших успішних кесаревих розтинів, насправді був жінкою. Цей факт виявили аж після смерті лікаря, що дійшов посади генерального інспектора, найвищої у британській медичній службі. Цю жінку звали Міранда Стюарт. Після її смерті один із друзів констатував: “Вона вирішила бути військовим лікарем. Не боротися за право жінки бути ним, а просто стати хірургом”. В Україні навчання медичних спеціальностей стало доступним для жінок аж у XX столітті — із відкриттям Медичного відділення Київських вищих жіночих курсів у 1907 році та Жіночого медичного інституту в Харкові у 1910-му.

На фото: перша жінка-пілотеса в Афганістані, 23-літня Нілоофар Рахмані, Кабул, 2015 рік (Shah Marai/AFP/Getty Images)

У мусульманських країнах жінки, що керують літаком чи гелікоптером, досі є аномалією. У світі ж першу ліцензію пілота жінці видали у 1910 році — баронесі Раймонді де Ларош. Однією із найвідоміших перших авіаторок була американка Амелія Ергарт. Їй першою серед жінок вдалося перелетіти Атлантичний океан і піднятися на висоту 4300 метрів. А от українка Катерина Зеленко здійснила єдиний у світі повітряний таран жінки-льотчика — це було у вересні 1941 року. Із німцями тоді воював унікальний жіночий 46-й гвардійський полк нічних бомбардувальників, яких прозвали “Нічні відьми”. До слова, очільницею Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) нині є жінка — китаянка Фан Лю.

На фото: Жіночий поліційний корпус, Бахрейн, 1975 рік (Вінфілд Паркс/National Geographic/Getty Images).

Перші жінки на службі у поліції з’явилися трохи більше ста років тому. У США це була Марі Коннелі Оуенс, що почала працювати у 1891 році. У Німеччині перша жінка стала поліціянткою у 1903-му, у Швеції — у 1908 році. У Великій Британії службу жіночої поліції створили у 1914-му, а першою жінкою-констеблем тут стала Едіт Сміт. Ця служба розслідувала злочини, у яких були задіяні жінки, а також протидіяла поширенню проституції. Поліціянтки обмежувались спілкуванням із жінками і дітьми аж до 1970-х. У США жінки отримали рівні з чоловіками права на працю в поліції лише у 1972 році, після ухвалення закону про рівність можливостей працевлаштування. А в Канаді лише у 2012 році жінкам-констеблям дозволили носити черевики й штани — замість спідниць та чобіт. Першою в Україні дівчиною, яка прийняла присягу як командир патрульної служби новоствореної поліції, стала у 2016-му Майя Бреславська. Вона очолила Управління патрульної поліції Борисполя.

Давно мрієш про нову машину?
Завітай в SDetailing – і забирай свою наче з салону.
Ми пропонуємо:
Полірування авто
Полірування фар
Полірування декоративних вставок салону(демонтаж-монтаж)
Полірування колісних дисків
Хімчистка салону
Поклейка вінілових та антигравійних плівок
Часткове полірування кузова(полірування царапин)
Антихром

Займайтеся своїм життям, а не своїм авто👌🏻
Телефон для запису,та консультації:
📱 0(95) 93 91 304
📱 0 (73) 206 24 37

На фото: астронавтка Пеггі Вітсон під час виходу у відкритий космос, 2017 рік (NASA)

58-річна Пеггі Вітсон — найстарша астронавтка у світі, вона відбула уже три місії на орбіті. І, до слова, провела поза Землею найбільше часу серед усіх американських астронавтів. Пеггі провела дитинство на фермі. Згодом стала докторкою наук із біохімії. Якось Вітсон продала своїх курей, аби заплатити за ліцензію пілота! Працювала у НАСА — спочатку у відділі медико-біологічних досліджень у Космічному центрі в Г’юстоні, потім розробляла прилади для різних досліджень на орбіті. У 1996 році вона була відібрана кандидатом в команду астронавтів, а в 2002-му вперше полетіла у космос. Повернувшись із другої місії, стала керівником Управління астронавтів, що відповідає за добір екіпажу й навчання. А торік Пеггі працювала бортінжинером й командиром експедиції. Першою українкою, що побувала у космосі, стала громадянка США Гайдемарі Стефанишин-Пайпер.

На фото: професіональна футболістка, олімпійська чемпіонка Мія Гемм, 1995 рік.

Уявіть: перші футболістки виходили на поле у спідницях і капелюшках. Перша жіноча команда була сформована у 1894 році у Великій Британії, та вже у 1921 році Англійська футбольна асоціація проголосувала за його заборону на всіх полях своїх клубів. Мовляв, немає чого дівчатам влізати у суто чоловічу гру! І взагалі, цей вид спорту “слабкій статі” геть не підходить. Зняли заборону аж у 1971 році. Німецька футбольна асоціація заборонила створення жіночих товариств у 1955-му, пояснивши, що “у боротьбі за м’яч зникає жіноча граціозність, тіло та душа неминуче зазнають ушкоджень, а відкриті частини тіла порушують коректність та порядність”. У 1970-му заборону скасували, однак ніжним жінкам заборонили грубе футбольне взуття — бутси. Перший жіночий чемпіонат світу з футболу відбувся у 1991 році, із 1996-го він увійшов до програми Олімпійських Ігор. В Україні чемпіонат серед жіночих команд проводиться з 1992 року. Суто чоловічих видів спорту у наш час немає: жінки б’ються на рингу, забивають голи у хокеї та футболі, змагаються в автомобільних перегонах. Бо ж належність до статі не створює нам жодних перепон: усі перешкоди — лише у наших головах, у застарілих стереотипах і упередженнях.

Марічка ЯВОРНИЦЬКА

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

four × one =