Коломиянин Тарас Грицьків розповів про те, як завоював титул чемпіона світу зі змішаних єдиноборств ММА. ФОТО

Чемпіон світу зі змішаних єдиноборств ММА Тарас Грицьків з Коломиї дав ексклюзивне інтерв’ю журналу “Бійцівський Клуб”.

Тарас народився у Донецьку, але коли був ще дуже маленьким, його сім’я повернулася на батьківщину – до Коломиї, де він і живе тепер.

– Тарасе, розкажіть, яким був Ваш перший досвід в єдиноборствах? З чого розпочиналася Ваша кар’єра?

– Я дуже давно захоплювався боями без правил, але уперше пішов в зал тільки в 22 роки, тому вважаю, що займатися цим видом спорту я почав доволі пізно. Уперше ММА я для себе відкрив, коли ми з другом в маленькій кімнаті відпрацьовували прийоми, які переглядали на каналі YouTube і відпрацьовували їх по 3 – 4 години в день, на скільки дозволяла швидкість інтернету. Мій старший брат тоді вчився в Івано-Франківську і на той момент вже займався змішаними єдиноборствами, тож коли він приїжджав в гості, то ділився своїми навичками і, звичайно ж, без спарингів не обходилося, та й без крові теж. У нашому місті не було жодної секції ММА, тому вчилися, як могли.

– Як і коли вперше відкрили для себе MMA?

– Через три роки після того, як я почав цікавитися ММА, почув, що в моєму місті буде відкриватися секція змішаних єдиноборств. Мене туди привів мій друг, який дуже довго займався вільною боротьбою. Після першого тренування я й свого старшого брата Ігоря затягнув, і так ми постійно разом тренувалися, виступали на змаганнях в Україні та за кордоном, і як брат для брата стали величезною підтримкою. З того моменту і почалася будуватися моя аматорська, а потім і професійна кар’єра спортсмена під керівництвом мого першого тренера Заграновського Михайла Миколайовича.

– Як Ви стали професійним бійцем?

– Коли я прийшов на перше тренування, мріяв мати одну медальку, щоб пам’ятати, що я колись цим займався. Але, як кажуть, – апетит приходить під час їжі. У квітні 2015 року я приїхав до Львова, на Кубок світу WMMAF з ММА. На цьому кубку я у всіх боях здобув дострокові перемоги і став переможцем, тоді президент Ліги Real Fight Promotion Віталій Вовк мене помітив і запропонував всерйоз зайнятися професійною кар’єрою бійця ММА. Порадившись з братом і тренером, ми прийняли рішення переходити в профі. З тих пір я виступаю під егідою Real Fight Promotion, а Віталій Вовк є моїм менеджером.

– Ваша перша перемога на серйозному чемпіонаті з ММА, які були емоції?

– Це було в 2014 році, ми вирушили на чемпіонат Європи, в столицю Азербайджану – Баку. Пригадую, перед вильотом сиджу ледве живий, виснажений, підходить до мене тренер і говорить, що зважування перенесли на день пізніше. Я відразу хотів вибухнути і поїсти від душі, напитися і виїхати додому, але мене якось заспокоїли і я все ж зробив вагу. Потім хотілося швидше вийти в ринг і стати чемпіоном, інших думок і не могло бути, тому що дуже багато сил я віддав при підготовці. Але праця була оцінена і все пройшло так, як я і хотів. Перше, що зробив після перемоги, це подякував Господу Богу, і, звичайно, подзвонив батькам і вже з ними поділився емоціями.

– Чи була колись особливо незабутня поразка?

– Так, без поразок немає і перемог. Скажу чесно, не люблю програвати і дуже важко переношу поразки, ну десь місяць я сам не свій. У мене їх було три поспіль і, виходячи на четвертий бій, я для себе сказав: потрібна тільки перемога, інакше я перестану займатися спортом. Тоді я виграв за очками важкий бій, і моя кар’єра триває по сьогоднішній день.

– Якою перемогою і над ким пишаєтеся найбільше?

– Я не горда людина, до всіх перемог і суперників ставлюся однаково з повагою.

– Як налаштовуєтеся на важливі бої?

– Скажу чесно, що мотиваційні ролики і музику я не дивлюся і не слухаю. Мій кращий настрій – це молитва.

– Як проходять Ваші професійні тренування?

– Мої тренування починаються з бігу. Десь о 7-8 годині ранку біжу 8 км, потім три раунди бій з тінню, також обов’язково розтяжка і легкий Кроссфіт. Перед вечірнім тренуванням обов’язковий сон, приблизно 1,5 – 2 години. Друге тренування починається з розминки, півгодини йде на бій з тінню 4 раунду, кожен раунд з окремим завданням і “п’ятнашки” з партнером, три раунди – це для розігріву. Після цього робота в партері, напрацьовуємо прийоми, цьому я приділяю особливу увагу, потім три раунди боротьби з больовими або боротьба за позицію. Також обов’язково робота на мішках і на лапах. В кінці тренування прес, планка і закачування шиї. Перед боєм план тренувань змінюється в залежності від того, до якого суперника я готуюся.

– Який у вас графік тренувань, як у професійного спортсмена, скільки часу йде на фіз, ударку і партер?

– 6 днів на тиждень. По 2 тренування на день. У відсотковому співвідношенні: 30% фізична підготовка, 20% ударна техніка, 20% боротьба (партер і стійка), 30% спаринги. Намагаюся знаходити спаринги в інших містах і клубах. Дуже часто приїжджаю на спаринги в Івано-Франківськ.

– Чи є вільний час взагалі? Якщо є час, то як ви його проводите? І як відпочиваєте після інтенсивних тренувань?

– Так, він у мене є. Спортсмен повинен встигати все і завжди. У свій вільний час я намагаюся більше проводити час зі своїми рідними, друзями. Найкращий час для відновлення – це сон.

– Чи було колись перенасичення тренуваннями і з’являлося бажання покинути спорт (можливо через травми)?

– Так, було у мене таке, я по відчуттях зрозумів, що мені потрібен відпочинок, але він у мене затягнувся на три тижні і в один момент мені стало дуже погано, не знав що зі мною робиться і лікарі теж не могли допомогти крім знеболювальних, але, повернувшись в зал і приступивши до тренувань, все минуло.

– Ви працюєте чи бої без правил дозволяють себе прогодувати?

– Свої гонорари я вкладаю в себе, що дозволяє мені з кожним днем ​​ставати кращим. Крім цього я займаюся підприємницькою діяльністю.

– Розкажіть детальніше про свій бій в Китаї. Як готувалися до бою? Чи отримали корисний досвід з китайським бійцем? Які були емоції після перемоги?

– Новину про бій у Китаї я почув за три тижні до бою. Переглянувши відео китайського спортсмена, ми з братом поставили ставку на партер, і за три тижні ні дня без роботи в партері. План наш спрацював на всі навіть 200%, тому що було величезне бажання виграти саме зворотним трикутником. Китайський боєць дуже досвідчений, він виступає в кращих азіатських промоушенах і перемога над ним дуже була важлива для мене. Так, емоції були, ми з братом їх разом розділили, але, скажу чесно, свої справжні емоції я тримаю для перемог в UFC.

– Чи займаєтесь Ви тренерською діяльністю чи поки що на це немає часу (Якщо так, то можна написати про клуб і перспективи його розвитку)?

– Ні, тренерською діяльністю я ще не займаюся, тому що хочу себе повністю реалізувати як професійний спортсмен. Але в майбутньому можливо.

– Які у вас плани на майбутнє, як професійного спортсмена?

– У планах найближчим часом завоювати пояс чемпіона в одній з кращих світових організацій ММА і, звичайно, підписання контракту з UFC.

– Чи хотіли б ви комусь передати привіт або просто подякувати?

– В першу чергу я хочу подякувати Богу, без допомоги якого я б нічого не добився. “Сила в Бога, в мені Віра”. Звичайно, також хочу подякувати моїм батькам, моій молодшій сестричці, які дуже хвилюються за мене і зі сльозами зустрічають після боїв, я Вас дуже люблю і дякую Вам за ваше терпіння. Також в моїй кар’єрі дуже важливу роль відіграє мій старший брат, який підтримує мене від самого початку кар’єри. Перший тренер Заграновський Михайло Миколайович, він мене багато чому навчив і вклав багато праці. Спасибі величезне президенту Ліги Real Fight Promotion Віталію Вовку, віце-президенту Ліги Міхалу Ян Янковському і директору будівельної компанії MS Ігорю Савро за ту роботу, яку вони роблять щодо мого просування, як професійного бійця ММА.

– Яку пораду Ви могли би дати спортсменам-початківцям? Щоб досягти такого рівня, як Ваш, яка повинна бути мотивація?

– Хочу сказати, що спорт завжди був у тренді і буде. І неважливо, яким видом спорту Ви займаєтеся. Вірте в себе, тренуйтеся, моліться і успіх Вас не омине. Мотивація – це Ваші батьки, не підводьте їх. Адже вони вкладають в нас дуже багато праці, яку ми не завжди оцінюємо. Займайтеся спортом, будьте сильні.